«Зі зрадників зривають генеральські еполети, навіть після смерті», – написав прес-секретар Союзу ветеранських і незалежницьких організацій (POKiN) доктор Єжи Буковський до міністра національної оборони Антонія Мацеревича, закликавши позбавити звання Войцеха Ярузельського.

Шановний пане міністре!

Наближається 35-та річниця введення радянським намісником у Варшаві, генералом Войцехом Ярузельським, воєнного стану, внаслідок якого втратили життя багато незломних патріотів, а Польща на багато років занурилася в економічний колапс.

Як Вам, пане міністре, відомо, Союз ветеранських і незалежницьких організацій у Кракові вже кільканадцять років домагається, щоби людину, яка зганьбила мундир польського офіцера і пролила кров співвітчизників в ім’я імперських інтересів своєї справжньої вітчизни – Радянського Союзу, позбавили генеральського звання. Ми закликали про це ще за його життя й поновлюємо своє звернення зараз, коли – за Вашим поданням – президент Анджей Дуда посмертно присвоїв звання бригадного генерала покійному полковнику Ришарду Куклінському.

Куклінський і Ярузельський – це фігури-символи новітньої історії Польщі: перший, наражаючи власне життя і життя своєї сім’ї на небезпеку, присвятив себе патріотичній місії і спричинив падіння імперії зла, другий же добровільно продався чужинській імперії і в його інтересах поневолював власний народ.

Ярузельський сказав колись: «Коли ми визнаємо Куклінського героєм, це означатиме, що всі ми зрадники». Тут я цілком із ним погоджуюся, але із застереженням, що під «всі ми» потрібно розуміти не весь офіцерський корпус Польського народного війська, більшість якого була дуже патріотичною й антикомуністичною, а лише його керівну верхівку, готову проливати польську кров в ім’я інтересів Кремля.

І оскільки Ришарда Куклінського нарешті офіційно визнали героєм, це, очевидно, означає, що Войцех Ярузельський – зрадник. А зі зрадників зривають генеральські еполети, навіть після смерті.

Я знаю, що для звершення цього акту історичної справедливості потрібен чинний вирок суду. Згідно з параграфом 2 статті 327 Кримінального кодексу, можна позбавити звання особу, яка на момент скоєння злочину була військовим (навіть якщо вона на момент ухвалення перестала ним бути), у випадку винесення вироку за навмисний злочин, якщо вид злочину, спосіб та обставини його скоєння дозволяють стверджувати, що особа, котра скоїла злочин, втратила ознаки, потрібні для володіння військовим званням.

Тому варто нагадати, що Окружний суд у Варшаві у січні 2012 р. визнав, що воєнний стан у Польщі нелегально запровадило 13 грудня 1981 р. злочинне угрупування збройного характеру під керівництвом Войцеха Ярузельського. Щоправда, його самого виключили з цього процесу з огляду на поганий стан здоров’я, але він ніколи не відмовлявся від своєї ролі й багаторазово заявляв, що готовий взяти відповідальність на себе.

Суд підкреслив, що це угрупування мало свою структуру і що приготування до запровадження воєнного стану тривали з березня 1981 р. Структуру очолював генерал Ярузельський. Суд також підтвердив, що, відповідно до вироку Конституційного трибуналу, декрети і постанова про запровадження воєнного стану, прийнята Державною радою 12 грудня 1981 р., були нелегальними.

Чи ствердженого чинним судовим вироком факту, що Войцех Ярузельський став на чолі збройної організації, визнаної судом незалежної Речі Посполитої злочинною організацією, недостатньо, щоби розпочати процес позбавлення його звання, навіть якщо він сам і не поніс персональної відповідальності? Людина, яка впродовж усього життя свідомо й добровільно діяла проти польських державних інтересів, не заслуговує на те, щоби перед її прізвищем стояло слово «генерал».

Закликаю Вас, пане міністре, використати ці юридичні підстави й розпочати відповідні кроки з метою позбавлення звання генерала Войцеха Ярузельського.

Прес-секретар POKiN – доктор Єжи Буковський,
колишній пресовий представник генерала Ришарда Куклінського в Польщі

Джерело: niezalezna.pl