Незважаючи на різні трактування історичних подій у Польщі та Україні, обидві країни повинні прагнути до порозуміння – констатували учасники дискусії «Як розмінувати польсько-українську історію?», котра відбулась в Києві цієї п’ятниці.

Дискусію приурочено до 25 річниці визнання Польщею незалежної України. Учасники визнають, що стосунки між Польщею та Україною погіршилися через конфлікт довкола волинської різні.

Експерт у справах України, історик та колишній депутат Ради Європи Павел Коваль вважає, що для налагодження стосунків між нашими країнами на історичному полі необхідно створити спільну інституцію. «Шлях до порозуміння не буде легким. Сьогодні не можна збудувати єдине для обох сторін визначення того, що відбулося на Волині, оскільки воно буде або надто узагальненим та непотрібним, або ж буде насильно нав’язаним, або ж закінчиться сваркою» – сказав він.

«Сьогодні нам у відносинах бракує того, що було дуже чітко присутнє у відносинах з Німеччиною – тобто інституції, яка би перенесла політичний імпульс, а також імпульс, який іде від духовенства, у площину журналістики, місцевих громад, істориків та науковців з інших галузей. Саме це нам потрібно» – підкреслив експерт.

На думку Коваля, бюджет такого польсько-українського історичного  інституту не перевищуватиме бюджету «двох районних будинків культури». Проте він застерігає: «Однак ми не можемо розраховувати, що одразу і всьому ми договоримося».

Професор Георгій Касьянов з Інституту національної пам’яті Академії Наук України зазначив, що на даний момент не можна уникнути втручання політиків у історію, так само як неможливо залишити історію виключно спеціалістам цієї галузі.

«Польські соціологічні дослідження говорять, що у відносинах між нашими народами немає великих проблем. Головною проблемою є минуле. І це наслідок використання історії як політичного інструменту», – переконує експерт.

Професор Томаш Стриєк з Інституту політичних досліджень Польської Академії Наук підкреслив, що як у Польщі, так і в Україні на історичні теми дискутують насамперед угрупування з правими поглядами, тоді як центристи не хочуть піднімати цих тем.

«Моїм рецептом є передача історії від політиків до громадянському суспільству. Потрібно зменшувати роль держави у цій дискусії та збільшувати вплив громадськості. Якщо ми не створимо умов  для розмови всередині України і всередині Польщі, то Україна не переосмислить тематики ОУН, Польща не переосмислить свого історичного панування на Кресах і обидві сторони залишаться там, де й були до цього» – говорить Стриєк.

Депутат Верховної Ради України Микола Княжицький вважає, що хоч у історії між поляками та українцями було багато важких моментів, але в ній немає  настільки трагічних моментів, як проведене німцями знищення євреїв. «Це означає, що дорога до порозуміння відкрита» – стверджує політик.

Депутат зазначив, що сучасна геополітична ситуація змушує Київ і Варшаву залишатися союзниками. «Після зміни влади в США Україна і Польща опинилися у досить небезпечній ситуації. У результаті зміцнення російського впливу у Європі перед президентськими виборами у Франції, де, як усе показує, переможе проросійський кандидат, Україна і Польща матимуть складні стосунки зі своїми європейськими сусідами. І питання полягає в тому, наскільки ми готові бути союзниками» – запитує Княжицький.

Дискусію «Як розмінувати польсько-українську історію?» організував київський Інститут світової політики у співпраці з Центром польських та європейських досліджень  Києво-Могилянської Академії. Конференція відбулася у день візиту президента Петра Порошенка до Польщі.

З Києва Ярослав Юнко (РАР).

Джерело: dzieje.pl