Не будучи ані мером, ані депутатом, мешканець вирішив, на що місто витратить гроші. Ярослав Кухта з польського міста Глівіце подав проект до бюджету громадської участі і проголосував за нього сам. Як виявилося, тільки він. Але одного голосу виявилося достатньо. Тепер місто за майже 9 тис. злотих організовує екскурсії для мешканців району. Матеріал телепрогарми «Polska i świat».

«Це просто вища майстерність», – сказав про перемогу ініціатор проекту. І додав: «Варто робити такі проекти».

Кожен голос має значення

Мешканці Глівіц не можуть сказати, що не варто голосувати, тому що один голос не має значення. Проект Ярослава є доказом. Місто дає гроші на кілька інших програм, за які проголосували лише кілька людей. Серед них, зокрема, – майстер-класи для молоді. Влада Глівіц виділить на них понад 40 тис. злотих, хоча заняття підтримали лише троє осіб.

У Глівіцах перемагають ідеї, за які проголосувало найбільше людей, вартість яких міститься в пулі коштів, виділених на заходи окремого району.

«Кожен мешканець має один голос і наш досвід показує, що ці голоси, в основному, перепадають інвестиційнии проектам. Мешканці підтримують їх найбільш охоче», – зазначила Йоанна Ленцовська з глівіцького муніципалітету. «Проекти, що мають один чи кілька голосів, в основному, м’які», – додала вона.

Місто передбачало, що може скластись ситуація, коли один голос стане вирішальним для перемоги певного проекту, тому було запропоновано нижню межу, але мешканці були проти.

Емоції щодо бюджету

Правила голосування в багатьох містах викликають багато емоцій. У Варшаві могли бути навіть зловживання. Тому правила змінили. Тепер кожен, хто хоче проголосувати, повинен зробити це особисто.

«Завдяки цьому ми маємо ці голоси, вони підтверджені, перевірені, і ми не маємо ризику, що хтось міг проголосувати від чийогось імені», – пояснила Юстина Півко, координатор громадської участі у Варшаві.

Бюджети участі популярні у всій Польщі. Щороку міста виділяють спеціальний фонд, який використовують на ідеї та побажання мешканців.

«Це дає жителям почуття, що вони на щось впливають», – прокоментувала Катажина Алєсьонек з сопотської мерії.

Правило просте: мешканці повідомляють про те, про що мріють, а потім голосують за ті мрії, які бажають здійснити. Таким чином створюються нові автостоянки, ігрові майданчики та тренажерні зали. Іноді ідеї жителів дуже незвичні. У Лодзі, наприклад, митець із Японії будує скульптуру єдинорога, в іншому місті з’явиться острів для качок.

Мільйони на мрії мешканців

Найпершим у впровадженні бюджету громадської участі був Сопот. Протягом семи років жителі витратили там майже 30 млн злотих.

«Після семи років ці спортивні та дитячі майданчики вже заполонили місто, тому я бачу повернення до м’яких завдань, тобто тепер на цих майданчиках щось відбувається, проводяться цікаві заняття, наприклад, для людей похилого віку», – сказала Катажина Алєсьонек.

Із наступного року бюджети громадської участі організовуватимуть 66 найбільших міст країни. Ярослав Кухта заохочує до голосування, знаючи, що для перемоги інколи достатньо лише одного голосу.

Джерело: www.tvn24.pl