Польща та Україна
У Польщі відкрили два нові пам’ятники жертвам Волинської трагедії

Пам'ятники, присвячені жертвам Волинської трагедії, відкрили в Любліні на Бєльсько-Бялій.

Пам’ятник жертвам Волині, присвячений тисячам загиблих поляків, убитих українськими націоналістами на Волині та на колишніх південно-східних Кресах Речі Посполитої, відкрили в середу, 11 липня, в Любліні. Ті, хто пережив трагедію на Волині періоду Другої світової війни та взяли участь у церемонії відкриття пам’ятника, сказали, що монумент буде символічним місцем пам’яті про їхніх рідних, котрі не мають могил.

Люблінський воєвода Пшемислав Чарнек під час свого виступу відзначив, що “на Волині сталася небачена трагедія, а злочин геноциду, вчинений українськими націоналістами, протягом багатьох років замовчувався”. Він додав, що нині сильна Україна — в інтересах Польщі, але проблемою є “бандеризм на заході України”.

“Ми не маємо проблем з Україною та українцями, ми ставимося до українців як до героїв, бо було багато осіб української національності, котрі рятували поляків. Праведні українці, які рятували поляків, повинні мати пам’ятник”, — сказав Чарнек.

“Сильна, здорова, християнська Україна — це також гарантія нашої незалежності та нашої безпеки. Українці не є нашими ворогами, вони наші друзі, їх багато в Любліні, вони живуть серед нас, дружать із нами. Маємо одну основну проблему, що називається бандеризмом, який призвів до геноциду тоді, і, на жаль, бандеризмом, що нині процвітає в Західній Україні, у який дозволяє вплутувати себе українська влада. Про це ми шкодуємо”, — додав люблінський воєвода, звертаючись до українського консула, який взяв участь у церемонії відкриття.

Генеральний консул України в Любліні Василь Павлюк сказав журналістам, що добре, що в Любліні встановлений пам’ятник жертвам Волині.

“Нас нічого не ділить, маємо спільну важку історію. Треба розмовляти про неї, над цим працюють польські та українські історики. Маю надію, що колись ми знайдемо спосіб поставити, як кажуть, крапки над “і”, аби припинити непорозуміння в цих історичних питаннях”, — сказав він.

“Я прийшов сюди, аби помолитися за упокій жертв, котрі невинно загинули в ті страшні часи. Потрібно пам’ятати про них, кожний народ має пам’ятати про свої жертви, молитися, встановлювати пам’ятники, пам’ятні дошки”, — додав Павлюк.

Нагадаємо, люблінський воєвода Пшемислав Чарнек повідомив, що звернеться до прокуратури із заявою, у якій попросить вивчити слова голови Українського товариства в Любліні, які той сказав під час пам’ятних заходів із вшанування українців у селі Сагринь, убитих там польським збройним підпіллям. Окрім того, він сказав, що недільні урочистості в Сагрині — “це одна велика провокація”.

Ще один пам’ятник полякам, убитим українськими націоналістами на Волині, а також українцям, які рятували поляків, ризикуючи власним життям, відкрили в середу, 11 липня, на цвинтарі Війська Польського в місті Бєльсько-Бяла на півдні Польщі.

Гранітний монумент має форму прямокутника висотою понад 2 м. У порожнині у формі хреста поміщена фігура Ісуса Христа, що виглядає так, ніби була знищена під час пожежі.

Напис на пам’ятнику повідомляє: “На честь поляків-жертв геноциду на Волині та у Східній Галичині, вбитих ОУН, УПА та іншими збройними силами українських націоналістів у 1943—1945 рр., та українцям, які рятували поляків від страшної смерті ціною власного життя”.

На пам’ятнику є також слова Святого Яна Павла ІІ, які він сказав у 2001 р. у Львові: “Нехай завдяки очищенню історичної пам’яті всі будуть готові ставити вище те, що єднає, а не те, що розділяє, щоб разом будувати майбутнє”.

Автором монумента є Яцек Ґрабовський, який у 1943 р. народився в Стрию.

Присутній на церемонії відкриття пам’ятника директор Інституту національної пам’яті Польщі в Катовицях Анджей Шнайдер сказав, що для польсько-українських відносин важливо говорити правду про ті події та гідно вшановувати жертв.

“Умовою майбутньої, доброї співпраці та польсько-українського сусідства, зокрема в контексті присутності в Європейському Союзі, буде історична правда”, — заявив він.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy

Схожі публікації
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Мешканці Любліна та представники української громади міста відзначили 212-річчя з дня народження Тараса Шевченка читанням його поезії в однойменному сквері в центрі міста.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Центр польської мови і культури для Полонії та іноземців при Університеті Марії Кюрі-Склодовської в Любліні в період із 4 до 24 липня 2026 р. організовує літній стаціонарний курс польської мови для студентів та викладачів.
У Любліні відбулося музично-поетичне дійство. Заслужена артистка України Тетяна Гірник разом зі своїм сином Андрієм поєднали в єдине ціле рядки, написані Павлом Вишебабою, Мар’яною Савкою та Максимом Кривцовим.
У Любліні розпочалися триденні заходи «Солідарність без кордонів» із нагоди четвертої річниці підтримки України.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.