Польща та Україна
Президент Порошенко вшанував українців, похованих у Сагрині

У неділю, 8 липня, під час урочистостей вшанування кількох сотень українців, убитих у 1944 р. польськими підпільними силами, президент України Петро Порошенко закликав до взаємного поєднання та не політизувати минуле.

10 березня 1944 р. підрозділи Армії Крайової напали на Сагринь (Люблінське воєводство), спалюючи це село, заселене здебільшого українцями, та вбиваючи його мешканців, зокрема жінок і дітей. За різними підрахунками в Сагрині загинуло від 200 до 800 осіб.

Порошенко приїхав до Сагрині на запрошення української громади в Польщі. Його супроводжували численні делегації з України. Президент поклав квіти до пам’ятника українцям, убитим у Сагрині.

«Для мене надзвичайно важливо, що сьогодні я з вами, в цьому місці, в Сагрині, на офіційному відкритті меморіалу пам’яті українців, що загинули від рук польських Батальйонів хлопських і підрозділів Армії Крайової у 1943 р. (цитата згідно з джерелом, насправді напад на Сагринь відбувся в 1944 р., – ред.). Наш головний людський і християнський обов’язок – зберегти пам’ять про невинних жертв і зробити все, щоби між нашими народами не було розбрату й конфлікту», – сказав Порошенко.

Пам’ятник побудовано на цвинтарі в Сагрині у 2008 р. після польсько-українських міждержавних переговорів. Його центральним елементом є православний хрест, під яким польською та українською мовами написано: «Святий Боже! Дай вічний спочинок українцям, які мешкали в селах Сагринь, Пасіка, Невірків, Конюхи, Рудка, Модринь, Чесники, які 10 березня 1944 р. трагічно загинули і спочили на цьому кладовищі як жертви війни і братовбивчої боротьби». На плитах з обох сторін хреста перераховано прізвища вбитих.

У Сагрині президент України закликав до історичного порозуміння з Польщею. «Я впевнений, що й польське, й українське суспільства мають достатньо мудрості, щоби зрозуміти, що будь-який конфлікт між нами послаблює нас самих. Так стається, коли над нашими країнами нависає спільна загроза зі Сходу та гібридна війна, яку Кремль веде проти України, поширюється всією Європою», – зазначив він.

Президент заявив, що він проти політизування минулого. «Будь-які намагання будь-яких політичних сил використовувати історичну пам’ять для підвищення рейтингу є абсолютно неприпустимими. Мірятися пролитою кров’ю наших народів і здобувати політичні дивіденди на трагедії – це ганебно й неприйнятно. Цей шлях веде в нікуди. Я вважаю, що це зрада пам’яті невинних жертв нашої спільної трагедії», – додав він.

«Ми рішуче засуджуємо жорстокість та насильство, які траплялися в минулому та які стаються зараз. Ми закликаємо сучасне покоління українців та поляків не допустити повторення подібної трагедії», – сказав він.

Президент України підкреслив, що з повагою ставиться до поляків, які стали жертвами трагічних подій на Волині. «Я хочу підкреслити, що ми дуже шануємо представників польського народу, які стали жертвами трагічних подій в Україні, зокрема й на Волині у 1943–1944 рр. І сьогодні, схиляючи голову у спільній молитві, щиро звернімося до Господа словами: «Прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим», – зауважив він.

«На знак пам’яті невинних жертв Сагрині я закликаю всіх нас – українців і поляків – до християнського прощення. Власне до взаємного прощення, а не до помсти закликають нас із небес усі невинні жертви братовбивчих конфліктів між нашими народами», – сказав він.

Президент України також зазначив, що Київ розраховує на зміни до польського закону про Інститут національної пам’яті в частині, яка стосується українців. Президент Анджей Дуда після підписання закону відправив його на перевірку до Конституційного суду Польщі. Він хотів перевірити відповідність закону конституції в тій частині, у якій ідеться про «українських націоналістів» та «Східну Малопольщу». Президент зазначив, що ці поняття визначені нечітко.

«Підтримуємо ініціативи щодо перегляду відомих змін до польського законодавства про Інститут національної пам’яті й розраховуємо, що переглянуть також положення, які стосуються оцінки українців», – сказав Порошенко.

Президент України підтвердив домовленості щодо готовності до відновлення пошукових робіт та ексгумацій на території України, укладені із президентом Анджеєм Дудою в грудні минулого року в Харкові. «Сподіваємося, що найближчим часом наші експерти розпочнуть відповідну роботу», – додав Порошенко.

Джерело: dzieje.pl

Схожі публікації
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.
Фундація «Świat na Tak» запрошує дітей та молодь польського походження, а також дітей поляків, які проживають за межами Польщі, віком від шести до 22 років до участі в XVII конкурсі «Бути поляком» (модуль А).
Лише до завтра, 11 листопада, можна милуватися мультимедійною проєкцією «Корона і держава: 1000 років королівства». Це розповідь про тисячолітню історію польської державності, висвітлена за допомогою 2D- і 3D-анімації, світла та звуку.
Через чотири роки після ухвалення Сеймом закону про відтворення західної частини площі Пілсудського Міністерство культури розпочинає роботи з відбудови Саксонського палацу, палацу Брюля та трьох історичних кам’яниць.