У ніч із п’ятниці на суботу президент США визнав, що не виключає визнання анексії Криму Росією та скасування санкцій, накладених через це на Москву.

У кращому випадку можна припустити, що це частина великої стратегічної гри, яку ведуть Пентагон і Білий дім. Коли Радянський Союз був головним ворогом Сполучених Штатів, державний секретар Генрі Кіссинджер призвів до налагодження тісних зв’язків із Китаєм, щоби спільно стримати Москву.

Сьогодні, коли головним конкурентом Вашингтона став Пекін, США могли би виконати протилежний маневр: зблизитися із Росією проти Піднебесної. Про це свідчать чергові привітні сигнали, які Трамп відправляє у бік Володимира Путіна: запрошення повернутися до G8, співпраця у Сирії та зміна позиції в суперечці щодо Криму.

Якщо стратегія американців саме така, може виявитися, що ціль не виправдовує засобів. Визнати анексію Криму означає дати згоду на порушення росіянами фундаментальних принципів міжнародного права та заохотити їх учергове вдатися до сили. Це був би також крок, який вказував би на те, що Сполучені Штати погоджуються на поділ Європи на зони впливу, згідно з яким Україна опинилася би на східній стороні, а Польща на західній. Путін досяг би своєї головної цілі, а у Трампа з’явилася би нова проблема у Європі, така ж важлива, як стримування Китаю.

Джерело: Rzeczpospolita