Органічне землеробство в Польщі, замість очікуваного динамічного розвитку, вже кілька років переживає період стагнації та спаду, зменшуються площі полів. Про це повідомляє Головна контрольна палата.

Поляк у середньому витрачає 7 євро на рік на екологічні продукти, натомість середньоєвропейський показник становить 44 євро.

Головна контрольна палата (NIK) вказує, що Польща має потенціал, щоби стати великим гравцем на ринку органічних продуктів харчування. Однак цього не відбувається. Продукція, виготовлена в Польщі, використовується в основному іноземними компаніями для отримання прибутку.

NIK повідомляє, що почала перевірку підтримки органічного сільського господарства в Польщі. Її результати повинні бути відомі у 2019 р.

За даними NIK, укілька років органічне сільське господарство в Польщі вже кілька років регресує. У той час, коли кількість виробників зупинилася на межі близько 23 тис., площа угідь скоротилася з 670 тис. га у 2013 р. до приблизно 500 тис. га. Це стільки ж, скільки було у 2010 р. Частина господарств припиняє органічне виробництво після закінчення субсидій, тому що без них воно стає невигідним.

NIK вказує на те, що все це відбувається в той час, коли попит на органічну продукцію в розвинених країнах зростає. Лише в Німеччині ринок таких товарів коштує 10 млрд євро.

Голова «Bio Planet» і член Польської палати органічних продуктів Сильвестер Стружина пояснює, що продаж екологічної сільськогосподарської продукції в Польщі становить лише близько 1,1 млрд злотих на рік. «Це лише 7 євро на поляка за рік, тобто приблизно 30 злотих», – додає він.

Для порівняння, пересічний німець витрачає 100 євро, а данець – 200 євро на рік. Середній європейський показник – 44 євро, а всесвітній – 11 євро.

Чому так відбувається?

Проблема полягає в основному в ціні таких продуктів, вона вища, ніж у традиційно виготовленої продукції.

Стружина зазначає, що, хоча статистично кількість польських виробників органічних продуктів є великою, вони досі виготовляють небагато органічних продуктів, які можна продати в польських магазинах. «Нам не вистачає таких продуктів, як яблука, яйця, м’ясо або риба», – додав він.

Експерти під час дебатів, організованих NIK, вказали, що негативний вплив на ціни мають розтягнуті ланцюжки поставок. Фермери нарікають, що не можуть продати свою продукцію, і в результаті або повертаються до традиційного виробництва, або шукають покупців за кордоном. Там із польської сировини виготовляються перероблені продукти, на яких німецькі, французькі, данські та нідерландські виробники заробляють багато грошей. Саме ці продукти ми знаходимо в Польщі на полицях зі здоровою їжею, за цінами занадто високими для пересічного поляка.

Виробник такої продукції Лукаш Гембка з компанії «Farma Świętokrzyska» зазначає, що на ціни органічних продуктів впливають, зокрема, спосіб вирощування та догляду за такими культурами. «Найбільше на ціну впливає те, що усі угіддя потрібно обробляти вручну. Бур’яни усуваються механічно й термічно, тому врешті на полях має працювати багато людей. Один гектар моркви виполюють близько 30 осіб, це величезні витрати, і це пізніше відображається на ціні», – додав він.

«Органічна їжа завжди буде дорожчою, ніж та, що виробляється традиційним способом. Однак справа в тому, що ціна повинна бути адекватною до витрат на виробництво, і щоб вона була обґрунтованою з огляду на користь для здоров’я споживачів», – додає NIK.

Як можна збільшити попит на таку продукцію в Польщі? NIK наводить приклад Данії. Там, наприклад, виділяють гроші на просування органічної їжі на внутрішньому ринку; спрощено процедури інспектування в роздрібних торговельних закладах; збільшується кількість органічних продуктів у колективному харчуванні, тобто у школах та державних установах; є багато тренінгів для виробників.

NIK додала, що польський фермер, який бажає перейти на органічне виробництво, переважно змушений покладатися на себе самого. «Йому потрібно зіткнутися із безліччю законів, у яких важко зрозуміти, які добрива та засоби захисту рослин він може використовувати. Як наслідок, у страху втратити субсидії часто не використовує жодних, що призводить до зниження ефективності виробництва. (...) Немає теж просування органічних продуктів. Немає «зелених» державних закупівель, наприклад для шкіл, які можуть швидко та ефективно збільшувати попит на такі продукти», – зазначено у висновках установи.

NIK зауважує, що органічне виробництво створює робочі місця, запускає інновації, має освітню цінність і навчає відповідальності за поставлений продукт.

«Просування польської органічної їжі, що має великий потенціал, може вплинути на позитивний імідж польських продуктів харчування», – підкреслила NIK.

Джерело: kurier.pap.pl