Польща та Україна
Павло Розенко закликає продовжувати дослідження на цвинтарі у Грушовичах

Віце-прем’єр України Павло Розенко закликає Польщу продовжувати дослідження на цвинтарі в Грушовичах. На думку політика, територію археологічних пошуків варто розширити.

Декілька днів тому завершилися археологічні дослідження території під колишнім пам’ятником воякам УПА, який знаходився на кладовищі у Грушовичах, селі неподалік Перемишля. Працівники Інституту національної пам’яті Польщі, які проводили дослідження, ствердили, що немає підстав вважати, що знайдені останки належать солдатам УПА.

Співголова польсько-української комісії з історичних питань, віце-прем’єр України Павло Розенко заявив, що вивчення знайдених у Грушовичах останків будуть продовжувати. Політик додав, що в цьому дослідженні повинні брати участь експерти з обох країн. Павло Розенко сказав, що на цвинтарі у Грушовичах знаходяться масові поховання, тому варто ретельно перевірити не тільки місце під колишнім пам’ятником, але й територію поблизу.

В інтерв’ю українському порталу УНН Павло Розенко сказав, що пошукові роботи у Грушовичах показали, що під пам’ятником були поховані люди.

«Ці роботи зруйнували міф, який, на жаль, поширювали польські мас-медіа, про те, що пам’ятник у Грушовичах стояв на порожньому місці, що під ним не було поховань і що це немає нічого спільного з місцем пам’яті. Дякую польським колегам, що вони допомогли зруйнувати цей міф. Це означає, що більше не буде суперечок про те, що пам’ятник у Грушовичах було встановлено на місці справжніх поховань», – заявив він.

Віце-прем’єр повторив, що українська сторона вважає, що пам’ятник у Грушовичах має бути відновлений. «Ми переконані, що не потрібно було зносити цей пам’ятник, і буде добре, якщо польська сторона візьме на себе ініціативу щодо його відбудови так, як ми це робимо в Україні», – зазначив Розенко.

Український політик також закликав бути обережними в оцінках стосовно того, чи у Грушовичах спочивають члени УПА, чи ні. «Аби не було так, що на початку поширюється якась теза, яку потім усі повинні спростовувати. Я вважаю, що нині потрібно запрошувати експертів і істориків (…), котрі можуть без політики, фахово провести дослідження згідно із законом двох країн і визначити, що це за поховання, кому належать, а також зробити історичний висновок, а не якусь чергову політичну новелу», – додав він.

На його переконання, у питанні історичних відносин між Україною та Польщею не варто керуватися емоціями, а треба йти до примирення. «Я за те, аби ми відійшли від емоційних рішень і прагнули до нормальних спільних процесів. Мені здається, що сам факт спільних, польсько-українських робіт на першому етапі досліджень є позитивним. Це дуже добрий сигнал, але на цьому не варто зупинятися і потрібно йти вперед», – сказав Павло Розенко.

ІНП Польщі заявив, що проведені археологічні дослідження не дають підстав вважати, що під пам’ятником воїнам УПА справді були братські чи поодинокі могили членів цієї формації.

Нагадаємо, пам’ятник воякам УПА в Грушовичах було демонтовано минулого року. Україна у відповідь заблокувала ексгумаційні роботи на своїй території.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy

Схожі публікації
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.
Фундація «Świat na Tak» запрошує дітей та молодь польського походження, а також дітей поляків, які проживають за межами Польщі, віком від шести до 22 років до участі в XVII конкурсі «Бути поляком» (модуль А).
Лише до завтра, 11 листопада, можна милуватися мультимедійною проєкцією «Корона і держава: 1000 років королівства». Це розповідь про тисячолітню історію польської державності, висвітлена за допомогою 2D- і 3D-анімації, світла та звуку.
Через чотири роки після ухвалення Сеймом закону про відтворення західної частини площі Пілсудського Міністерство культури розпочинає роботи з відбудови Саксонського палацу, палацу Брюля та трьох історичних кам’яниць.