«Немає жодних наукових передумов, які дозволили б стверджувати, що під пам’ятником на кладовищі у Грушовичах поховані члени УПА», – сказав віце-директор польського ІНП Кшиштоф Швагжик. На думку українців, «можна однозначно стверджувати», що на кладовищі поховані упівці.

Польські спеціалісти з бюро пошуку та ідентифікації ІНП та управління судової медицини впродовж трьох днів перевіряли, кого поховано на кладовищі у Грушовичах під Перемишлем. Ексгумаціями керував віце-директор Інституту національної пам’яті, професор Кшиштоф Швагжик. Науковець раніше проводив подібні роботи на кладовищі в Повонзках, що у Варшаві. Там були ідентифіковані останки багатьох Незламних солдатів, зокрема Ніла, Запори та Лупашка.

У розкопаній ямі на комунальному кладовищі в Грушовичах під Перемишлем знайшли 16 звичайних поховань із часів, що передували Другій світовій війні. Це останки жінок, кількох дітей і двох чоловіків. На думку професора Швагжика, жодне з цих поховань не містить останків членів УПА.

«Це місце не надало жодних даних, які дозволили б стверджити, що під пам’ятником, який розібрали рік тому, містилися останки членів УПА. Для цього немає жодних наукових передумов», – стверджує віце-директор ІНП.

Суперечка про кладовище

Українська сторона наполегливо доводила, що на цьому місці поховані 12 членів УПА. Так само і після закінчення ексгумації присутній у Грушовичах Святослав Шеремета, секретар Державної міжвідомчої комісії з питань вшанування пам’яті жертв війни і політичних репресій, продовжує вірити, що деякі зі знайдених кістяків можуть бути останками бойовиків УПА, і навіть стверджує це однозначно.

«Ці поховання мають багато рівнів і шарів, ми бачимо, що тут є чоловіки, жінки і діти. Це дає нам можливість припускати, що серед знайдених останків поховані воїни УПА. І ми можемо однозначно заявити, що зруйнований пам’ятник не був символічним, а містився на похованнях», – доводить Шеремета.

Українському чиновнику лише кілька днів тому відмінили заборону на в’їзд до Польщі – спеціально, аби він міг приїхати на ексгумації. Заборона була накладена після того, як Шеремета заборонив польським історикам проводити роботи на території бою під Костюхнівкою на Волині.

Суперечка про кладовище у Грушовичах загорілася в 1994 р., коли українці, за допомогою мешканця села, колишнього члена УПА, привезли зі Львова й нелегально встановили на місцевому цвинтарі великий пам’ятник, який прославляв формування, яке несе спільну відповідальність за Волинську різню.

Багато осіб сприйняли це як провокацію, однак українська сторона посилалася на те, що там нібито є поховання упівців. У такому випадку пам’ятник був би надгробком. У 2017 р. війт гміни Стубно, на території якої розташовані Грушовичі, прийняв рішення про усунення самовільно встановленого монумента, стверджуючи, що при його спорудженні порушено щонайменше 11 юридичних актів.

Рішення війта виконали активісти Національного руху й Всепольської молоді. Усунення об’єкта (війт його називав не пам’ятником, а нелегальним меморіалом), у свою чергу, обурило українців.

Цвинтар у Грушовичах від українського кордону відділяє по прямій лінії майже 6 км.

Джерело: tvp.info