НАТОскоп
Країни Балтії вимагають гарантій щодо тривалого захисту східного флангу

Литва, Латвія та Естонія на саміті НАТО в липні хочуть отримати гарантії постійного перебування сил Альянсу в регіоні.

Литва, Латвія та Естонія хочуть на майбутньому саміті НАТО отримати гарантії постійного перебування сил Північноатлантичного альянсу в регіоні. Вчора у Клайпеді питання безпеки та взаємної співпраці обговорили міністри оборони країн Балтії.

«Завдання країн Балтії – забезпечення тривалого перебування сил НАТО в регіоні», – сказав після зустрічі міністр оборони Литви Раймундас Каробліс. Очільник оборонного відомства визнав, що Альянс зробив багато з моменту проведення саміту у Варшаві, але Росія надалі демонструє свою військову силу в регіоні.

«Наступними є співпраця у Європейському Союзі, особливо у справі переміщення військ, і питання військової Шенгенської зони. Нам потрібно спростити процедури та інфраструктуру так, аби сили НАТО могли швидко рухатися в регіоні під час вишколів або кризових ситуації», – зазначив голова Міністерства оборони Литви.

Міністр оборони Латвії Раймондс Берґманіс зауважив, що зустріч у Клайпеді є доказом того, що країни Балтії співпрацюють між собою для гарантування безпеки та оборони в цілому Альянсі.

Саміт НАТО відбудеться в липні в Брюсселі. Країни східного флангу хочуть зміцнити постанови самітів Альянсу, що відбулися в Ньюпорті та Варшаві.

Джерело: Polskie Radio dla Zagranicy

Схожі публікації
Посла Російської Федерації Георгія Міхна викликали до Міністерства закордонних справ Польщі. Причиною виклику, як повідомив речник МЗС, є прагнення висловити солідарність із Німеччиною.
Буферну зону на кордоні з Білоруссю буде продовжено ще на 90 днів. Це означає продовження тимчасової заборони на перебування у прикордонній зоні, прилеглій до кордону, до 29 листопада.
Головна комендатура Прикордонної служби Польщі відкрила тендер на постачання п’яти нових автомобілів спостереження. Транспортні засоби мають бути оснащені оптоелектронними приладами, а також системами виявлення та відстеження безпілотних літальних апаратів. Про це повідомляє infosecurity24.pl.
Північноатлантична рада засудила дії Росії та підтвердила повну солідарність із Польщею і Румунією після порушень їхнього повітряного простору.
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення залишити три українські об’єкти всесвітньої спадщини у Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.
Поляки перебувають у своєрідній бульбашці переконання, що Росія на них не нападе.
Після 118 років між Гібралтаром та Іспанією буде скасовано прикордонний контроль.
Лише дві дивізії були б готові до негайної оборони Польщі в разі нападу Росії, повідомляє Rzeczpospolita.
Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що найбільші обсяги допомоги Україні було надано у 2022–2023 рр.