Польща та Україна
Ян Бжезінський: «Захід має ввести проти Росії секторальні санкції»

Американський експерт розкритикував Захід за надто слабкий економічний тиск на Росію за агресію проти України.

«Росія напала на Україну. Якщо Європа хоче гідно відповісти, вона повинна ввести секторальні санкції, інакше вона дозволяє такий напад», – переконаний експерт із закордонної політики Ян Бжезінський, що є одним із гостей Х Європейського економічного конгресу, що проходить у місті Катовіце.

Ян Бжезінський, який є експертом аналітичного центру Atlantic Council, у 2001–2005 рр. був заступником державного секретаря оборони в адміністрації президента США Джорджа Буша, у понеділок взяв участь у дискусійній панелі «Геополітика, безпека, економіка».

Найбільшими загрозами він вважає новий конфлікт супердержав, справу кібертехнологій, а також дії Росії. Він наголосив на необхідності єдності та узгодження дій Європи та США, зокрема в межах НАТО.

Американський експерт нагадав про російську агресію на територію України, яку він назвав «очевидним вторгненням». Бжезінський розкритикував реакцію держав НАТО на ситуацію в Україні.

«Не було швидкої та рішучої реакції, це була символічна та повільна відповідь, проте гіршим, на мій погляд, є слабкий економічний тиск Заходу на Росію», – сказав Бжезінський.

Він зауважив, що російська економіка значною мірою підтримується експортом газу та нафти до Європи. «Якби ми хотіли серйозно підійти до справи, то не вводили би такі точкові санкції, а секторальні санкції, що зупинили б експорт нафти та газу, перекрили би доступ Росії до фінансів і це призвело би до змін», – вважає Бжезінський. «Якщо Захід хоче бути серйозним, він повинен здійснити подібний тиск, а без цього ми насправді дозволяємо такий напад», – зазначив експерт.

Бжезінський розкритикував риторику президента США Дональда Трампа. «Треба не зосереджуватися на його повідомленнях у Twitter», – переконаний експерт.

Директор Державної інноваційної фінансово-кредитної установи України Володимир Ставнюк наголосив, що в сучасних умовах війна – це не обов’язково військове вторгнення, це може бути гібридна війна. Володимир Ставнюк звернувся до європейських партнерів, зокрема Польщі, аби вона підтримувала інвестиції в Україну, що, як зазначив, дасть позитивний результат не тільки Україні, але цілій Європі.

«Ми переконанні, що зможемо зупинити дії Росії в Украні, а Україна буде плацдармом Європейського Союзу на сході», – вважає Ставнюк.

Голова правління Geopolitical Intelligence Services, принц Міхаель фон Ліхтенштейн погодився з Яном Бжезінським щодо торговельних відносин Західної Європи й Росії. Він вважає, що сигналом для Росії було би значне зменшення імпорту газу.

Експерт Польського інституту міжнародних справ Аґнєшка Лєґуцька зазначила, що раніше США та Європу об’єднувала спільна загроза з боку Радянського Союзу, а нині Європа та США не можуть знайти спільної відповіді на нові проблеми. «Ніхто не заперечує вже російської загрози, з якою ми мали іноді справу в 1990-х роках», – сказала Лєґуцька.

«Однак ми не маємо відповіді на те, як зробити наступний крок як євроатлантична спільнота, нині ми не одне ціле», – вважає вона.

Директор Програми воєнних ігор та симуляції Пулавського фонду Яцек Бартосяк зауважив, що Росія – це «супердержава, яка бідніє». «Росія нервово чекає на допомогу з боку Заходу, але хоче вигідно домовитися в новій світовій системі з Німеччиною або ЄС загалом», – сказав Бартосяк.

У Європейському економічному конгресі в Катовіце беруть участь відомі підприємці, політики, чиновники, представники державної адміністрації та експерти. Його організатори вважають, що цьогорічна, ювілейна зустріч буде рекордною – у триденному заході візьмуть участь приблизно 10 тис. осіб. Заплановано 150 дискусій і дебатів за участю майже 900 осіб.

Найбільшою подією Кконгресу будуть дні стартапів – European Start-up Days, під час яких представлять сучасні технології та інноваційні ідеї для підприємництва.

Джерело: Polskie Radio dla Zagranicy

Схожі публікації
Посла Російської Федерації Георгія Міхна викликали до Міністерства закордонних справ Польщі. Причиною виклику, як повідомив речник МЗС, є прагнення висловити солідарність із Німеччиною.
Йдеться про понад 200 млрд євро заморожених активів російського Центробанку. Більшість цих коштів зберігається в бельгійській компанії Euroclear.
Учора уряд Словаччини погодився направити 101 військовослужбовця для участі в операції НАТО «Східна варта».
Головна комендатура Прикордонної служби Польщі відкрила тендер на постачання п’яти нових автомобілів спостереження. Транспортні засоби мають бути оснащені оптоелектронними приладами, а також системами виявлення та відстеження безпілотних літальних апаратів. Про це повідомляє infosecurity24.pl.
Північноатлантична рада засудила дії Росії та підтвердила повну солідарність із Польщею і Румунією після порушень їхнього повітряного простору.
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення залишити три українські об’єкти всесвітньої спадщини у Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.
Нові обмеження, ухвалені країнами Європейського Союзу, покликані ще більше послабити російську економіку.
Поляки перебувають у своєрідній бульбашці переконання, що Росія на них не нападе.
Естонія разом із вісьмома партнерами з Євросоюзу звернулася до Європейської комісії із закликом виключити МОК та інші спортивні федерації з програм фінансової підтримки ЄС.