Польща та Україна
Польща разом з Україною опрацьовує Карпатську стратегію

“Концепція Карпатської макрорегіональної стратегії готова”, – заявив у середу, 18 квітня, у Свіноусті (Західнопоморське воєводство) міністр інвестицій та розвитку Польщі Єжи Квєцінський. Він висловив надію, ще ще цьогоріч документ надійде до Європейської ради.

Квєцінський взяв участь у 10-му Балтійському підприємницькому форумі (10 Baltic Business Forum), присвяченому співпраці країн із регіону Адріатичного, Балтійського та Чорного морів. Міністр був гостем дискусії, присвяченої регіональним стратегіям як інструментам побудови єдності Європейського Союзу та добросусідства.

“Карпатська стратегія поки формально неопрацьована. Однак ми маємо готову концепцію, план та початкову пропозицію тексту стратегії, опрацьованої спільно з іншими країнами, зокрема з партнерами з України”, – додав він. “Ми хочемо, аби всі карпатські країни були впевнені у тому, що це добра ідея. Цьогоріч ми хочемо офіційно відправити цю пропозицію до Європейської ради, аби почати роботу над стратегією”, – наголосив польський міністр.

За словами Квєцінського, “така стратегія дозволяє розвивати конкретну програму, а також економічні плани та знаходити кошти на реалізацію цих планів в інших місцях”. “Так було у випадку Балтійської стратегії”, – додав він.

Карпатська стратегія, як підкреслив міністр, буде опиратися на комунікаційній доступності, збереженні культурної спадщини, економіці та збільшенні конкуренції, а також співпраці, особливо між вищими навчальними закладами.

До Свіноустя прибули політики, підприємці, бізнесмени. Є багато представників з України. У середу відбулася дискусія на тему технологічної та виробничої співпраці компаній оборонного сектора з держав регіону Адріатичного, Балтійського та Чорного морів. У наступні дні учасники обговорять енергетику, а також виклики економічної політики та глобалізації.

Гостем третього дня форуму буде речник громадянських прав Адам Боднар, який розкаже про зв’язки між правами жителів і правами громадян. На цій дискусії будуть представники місцевої влади з України, учасники Польсько-української академії міст.

Запланована також дискусія про популяризацію Західного Помор’я та правильні стандарти працевлаштування працівників з України.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy

Схожі публікації

Термінал СПГ у Свиноусті, корабель типу ФРСУ в Гданському порту та газопровід Baltic Pipe збільшать імпорт газу до Польщі з нових джерел постачання. Уже завершилося будівництво газопроводу Львувек-Одолянув, яким розповсюджуватиметься природний газ із Норвезького шельфа, доставлений до Польщі через Baltic Pipe. Це один із проєктів компанії GAZ-SYSTEM,  спрямованих на енергетичну безпеку Польщі.

Корейський інвестор «SK Innovation» інвестує понад 1 млрд злотих у фабрику сепараторів для акумуляторів для електромобілів. До кінця 2021 р. на підприємстві працюватимуть щонайменше 300 осіб. Міністерство інвестицій та розвитку надало компанії грант на підтримку реалізації проєкту.

Зростання польської економіки – в чотири рази швидше, ніж єврозони, і втричі швидше, ніж в середньому по ЄС. Про це розповів міністр інвестицій та розвитку Польщі Єжи Квєцінський. Він додав, що власна валюта дозволяє Польщі швидше наздоганяти Захід.

Темою зустрічі польського міністра Єжи Квєцінського з міністром торгівлі США Вілбуром Россом є збільшення торговельного та інвестиційного обміну між країнами.

Баланс здобутків та збитків 15 років присутності Польщі в ЄС – корисний для економіки. Однак ще потрібно багато чого зробити. Наприклад, спільний ринок, особливо послуг, не працює так, як слід.

Як повідомляє Закарпатська ОДА, відновлені минулого року з ініціативи облдержадміністрації Дні добросусідства України та Польщі в межах Закарпатської області та Підкарпатського воєводства дали потужний поштовх для подальшого розвитку транскордонної співпраці між двома регіонами.

Міністр інвестицій і розвитку Польщі Єжи Квєцінський повідомив про те, що підбито підсумки витрат євросоюзних коштів із фінансової перспективи 2007–2013 рр. За словами міністра, для Польщі підсумки є дуже позитивними, проте чимало країн, зокрема Німеччина, Велика Британія, Іспанія та Італія, були змушені віддати Брюсселеві сотні мільйонів євро.

Європейський Союз виділить 1,053 млн євро на відновлення астрономічно-метеорологічної обсерваторії на горі Піп Іван (Чорногірський хребет, Карпати). На її основі планують створити Міжнародний науковий центр «Обсерваторія» Прикарпатського університету та Варшавського університету. Про це пише «Євроінтеграційний портал» із посиланням на публікацію Прикарпатського університету.

У Варшаві відбулося перше засідання Ради доступності. Міністр інвестицій і розвитку Єжи Квєцінський надав її членам акти про призначення. Раду доступності створили 20 грудня минулого року.