Історики з Інституту братерства і мужності відшукали 142 особи, які допомагали полякам під час подій 1943–1944 рр. на Волині. Про це поінформував Інститут. З цієї групи обрали 10 українців, які можуть отримати медаль «Virtus et Fraternitas».
«На Волині були люди, які допомагали полякам. Це українські патріоти, які обрали іншу дорогу, ніж УПА. Вони ризикували життям, щоби допомогти полякам, яких переслідували й масово вбивали. Ці люди могли мати ліві, праві, прогресивні чи традиційні погляди, але їх єднала глибока впевненість у цінностях, у відчутті того, що деякі речі потрібно робити без огляду на ризик. Це все віддзеркалює назва нашої інституції – братерство і мужність», – сказала віце-міністр культури Магдалена Гавін.
Архівно-дослідницький колектив відшукав 142 особи, які допомагали полякам під час подій 1943–1944 рр. на Волині. З цієї групи, після проведення аналізу опублікованих спогадів, уцілілих архівних матеріалів і зустрічей із журналістами, громадськими діячами і дослідниками, обрали 10 осіб із Киселина, Люлівки й Горохова
«Після накопичення відповідних дослідницьких матеріалів їх передадуть до Ради пам’яті Інституту братерства і мужності, яка направить заяву до президента про відзначення цих осіб медаллю «Virtus et Fraternitas», – йдеться в повідомленні.
Медаллю «Virtus et Fraternitas» нагороджують осіб, які особливим чином допомагали або бережуть пам’ять про осіб польської національності чи громадян Польщі інших національностей, що були жертвами радянських чи нацистських німецьких злочинів або злочинів з націоналістичних мотивів чи інших злочинів проти миру, людства та воєнних злочинів, у період із 8 листопада 1917 р. до 31 липня 1990 р.
Масові злочини, скоєні в 1943–1945 рр. ОУН-УПА проти польського населення Волині та Східної Галиччини називають ще Волинським злочином. Його кульмінація відбулася 11 липня 1943 р., коли частини УПА скоординовано напали на приблизно 150 польських сіл, убивши тоді 10–12 тис. їхніх жителів.
За оцінкою польських істориків, Волинський злочин був етнічною чисткою з ознаками геноциду, в результаті якого загалом загинули понад 100 тис. осіб. Є оцінки, які говорять про 120–130 тис. жертв. Дослідники з України вважають, що ці події були наслідком війни, яку вела Армія Крайова з УПА, в котрій брали участь цивільні громадяни. Українська сторона оцінює свої втрати у 10–20 тис. осіб.
Джерело: onet.pl
