Протягом багатьох років вчені намагаються оцінити кількість токсичних речовин на дні Балтійського моря і, перш за все, визначити їх точне розташування. Вони також хочуть з’ясувати, яким чином вони впливають на морське середовище та іхтіофауну.

Проблема хімічної зброї у Балтійському морі та її вплив на морську екосистему, незважаючи на те, що після війни минуло понад 70 років, досі хвилює дослідників. У чорних сценаріях передбачається екологічна катастрофа, пов’язана з витоком іприту та інших токсичних речовин.

У Балтійському морі було затоплено близько 50 тис. тонн боєприпасів, які містять бойові токсичні речовини (БТР), найбільше на схід від острова Борнгольм. Це наслідки Другої світової війни.

Бойові токсичні речовини мають більшу щільність, ніж вода. Тому вони лишатимуться на дні, навіть якщо резервуари, в яких вони зберігаються, будуть пошкоджені. Шкідливі речовини можуть випадково переміщатися під час риболовлі.

Токсини в донних відкладах

Випадкове вилучення хімічної зброї може спричинити опіки або навіть смерть. У місцях, де затоплення боєприпасів підтверджене, заборонене виловлювання риби. Як рибаки, так і особи, що займаються роботами під водою, ознайомлюються із процедурою поводження з підозрілими речовинами.

Найбільшою загрозою для морської екосистеми є речовини, що містять миш’як та іприт. Іприт або ж гірчичний газ характеризується низькою розчинністю в морській воді. Це значно знижує ризик його впливу на живі організми. Після витікання з контейнерів він залишатиметься на дні у твердому стані й буде повільно розпадатися. Врешті іприт розкладається на нетоксичні речовини, проте деякі проміжні продукти його гідролізу є отруйними.

Миш’як може накопичуватися в тканинах живих організмів. Він поширений у морській екосистемі, а його природна концентрація в океані становить близько 1—2 мікрограмів на літр. У середовищі буває в органічній або неорганічній формі. Друга форма більш токсична і небезпечна.

Виразки та інші хвороби

Рибу з опіками (після безпосереднього контакту з БТР) та симптомами хвороб не допускають у продаж. Після контакту з токсичними речовинами вона може мати різні неспецифічні симптоми, характерні для екологічного стресу. Це погіршення самопочуття, зовнішні симптоми хвороб, паразитарні інфекції тощо.

Вміст токсичних речовин (кадмій, ртуть, свинець, діоксини тощо) в балтійській рибі відстежують у рамках Державного екологічного моніторингу, який здійснює Головна інспекція з охорони навколишнього середовища, та в межах моніторингу продовольчих продуктів, який здійснює Державна ветеринарна інспекція. За даними дослідження, риба та рибні продукти, що містять невелику кількість домішок, не загрожують споживачам. Але варто бути обережними з великим балтійським лососем (особливо із жирними частинами риби). Цей вид потрібно контролювати більшою мірою через діоксини.

Формування виразок у риби може бути спричинене також несприятливим навколишнім середовищем: невідповідним рН, ультрафіолетовим випромінюванням, змінами вмісту солі та температури води. Крім прямого впливу на шкіру, речовини можуть погіршити гормональний баланс, що призводить до надмірного вивільнення глюкокортикоїдів, відомих як “гормони стресу”. Вони відповідають за регулювання фізіологічних процесів, зокрема імунні реакції.

Джерело: www.tvn24.pl