У понеділок, 26 березня, Інститут національної пам’яті Польщі підписав договір із державними архівами в Одеській, Вінницькій та Хмельницькій областях. Домовленості передбачають відкриття доступу для польських архівістів до тисяч документів у справі злочину, скоєного НКВС проти поляків у 1937—1938 рр. у Радянському Союзі.
Договори про співпрацю в понеділок у Варшаві підписали президент Інституту національної пам’яті Польщі Ярослав Шарек та директори українських державних обласних архівів в Одесі, Вінниці та Хмельницькому: докторка Лілія Білоусова, доктор Юрій Легун і доктор Володимир Байдич.
“Польща та Україна, раніше Польща та Русь — це століття сусідства. Сусідства часто важкого, сусідства, яке іноді приносило важкі наслідки, але і сусідства, яким ми можемо пишатися”, — сказав Шарек і нагадав про угоду, яку в 1920 р. підписали маршал Юзеф Пілсудський та лідер УНР і головнокомандувач її військ, союзник Польщі у війні з більшовиками Симон Петлюра.
“Я вважаю, що це тема нашої спільної історії, ми можемо зустрічатися і спільно відзначати цю річницю”, — наголосив Шарек.
Голова ІНП Польщі зазначив, що, попри перешкоди співпраці з Україною у сфері ексгумацій та увічнення пам’яті, в архівній сфері співпраця проходить добре. Він нагадав, що для поляків особливо важким питанням є пам’ять про волинсько-галицький злочин (цьогоріч минають 75-ті роковини від кульмінації Волинського злочину). Голова ІНП сказав, що архівна співпраця між Польщею та Україною є тим елементом, довкола якого можна розвивати добрі відносини.
“Ми сусіди, і це важке та болісне минуле не може нас ділити, зокрема, тому, що Україна, як і Польща, була жертвою однієї тоталітарної системи. Це був більшовизм, комунізм”, — сказав Шарек.
Підписання договорів дозволить почати процес оцифрування архівних документів із фондів українських архівів у справі політичних репресій проти поляків у першій половині XX ст. на території сучасної України. Оцифрування має охопити, зокрема, польську операцію НКВС 1937—1938 рр., внаслідок якої комуністи вбили щонайменше 111 тис. поляків на терені колишнього СРСР.
Крім наукової цінності та слідчої інформації, документи з українських архівів дозволять встановити долю польських жертв НВКС, яка для багатьох їхніх рідних залишається таємницею.
Директори архівів з Одеси, Вінниці та Хмельницького під час церемонії підписання договорів з ІНП Польщі наголосили, що поляки та українці, проводячи історичні дослідження, мають шанс сплатити борг перед попередніми поколіннями.
“Це дуже важливий день (…). Цей проект має шанс стати успішним, по-перше, завдяки матеріальній допомозі, завдяки сканерам, які нам передадуть поляки, а також завдяки досвіду польських архівістів, який буде теж нам переданий”, — сказала докторка Лілія Білоусова, директорка Державного архіву в Одеській області.
Вона підкреслила, що в одеському архіві є понад 2 млн справ, що представляють історію регіону, де живуть понад 100 національностей, зокрема й поляки. Вона звернула увагу на те, що дотепер в одеському регіоні збереглося багато доказів присутності поляків: назв вулиць, старих палаців.
“Наша спільна історія, Польщі та України, дуже багата”, — додала Білоусова, зазначивши, що українські вчені також зацікавлені у вивченні історії українців, які жили в Польщі.
Доктор Володимир Байдич, директор Державного архіву у Хмельницькій області, зазначив, що договір між ІНП та українськими архівами є нагодою сплатити борг попереднім поколінням поляків та українців. “Робимо перший крок”, — підкреслив Байдич, додавши, що умовою доброї співпраці поляків та українців у майбутньому має буде взаємне прощення. “Ми віримо, що в атмосфері співпраці та дружби ми будемо вступати до Європи”, — додав він.
Архівіст з України також зауважив, що 100 років тому поляки складали приблизно 20 % населення на Хмельниччині. “У 1930 р. тоталітарний режим не жалів ні українців, ні поляків. У справах репресованих осіб знаходимо польські та українські прізвища. Їхні долі переплітаються також на родинному рівні; був чоловік і жінка, їхні діти, ці національності змішувалися”, — звернув увагу Байдич.
Директорка Архіву ІНП Польщі Мажена Крук наголосила, що підписання договорів із трьома українськими архівами не є початком архівної співпраці ІНП з Україною. В минулому архівісти ІНП отримували важливі документи з Архіву Служби безпеки України.
Мажена Крук висловила надію, що перші цифрові копії документів із державних обласних архівів України польські фонди отримають восени 2018 р. Вона поінформувала, що оцифрування документів в Україні мають почати у квітні-травні цього року.
“Співпраця з обласними архівами — це новий етап обміну архівними документами, оскільки вперше ми отримаємо цілі папки жертв репресій проти поляків. Спочатку ми зосередимося на документах 1937—1938 рр., тобто жертв так званої польської операції НКВС, але нашим завданням є збір і збереження в Архіві ІНП копій документів у справі репресій проти поляків всього комуністичного періоду”, — сказала вона і висловила надію, що в майбутньому співпраця ІНП розшириться на наступні обласні архіви України.
Архівісти ІНП сподіваються, що оцифрування дозволить отримати від декількох до кільканадцяти тисяч індивідуальних та групових папок, які відкривали працівники НКВС на поляків. У них можна буде знайти основні дані про жертв, протоколи допитів, а також обвинувальні акти та смертні вироки.
Джерело: Polskie radio dla zagranicy
