Польща та Україна
Дзвін б’є в Києві, не в Тель-Авіві

Публіцист “Rzeczpospolita” зазначає, що закон про Інститут національної пам’яті є більшою проблемою в польсько-українських відносинах, ніж у польсько-ізраїльських.

Польсько-ізраїльський спір за зміни в законі про ІНП називають найбільшою дипломатичною поразкою після 1989 р., проте обидві сторони шукають порозуміння. Як пише публіцист “Rzeczpospolita” Анджей Таляґа, справжня поразка – у відносинах з українською стороною.

Київ також виступив проти цього польського закону, але тут марно шукати оптимізму. Відносини з Ізраїлем більшою мірою стосуються престижу, ніж твердого бізнесу, а з Україною – питання національної безпеки. Тому “потрібно якнайшвидше засипати рів, що нас розділяє”. На щастя, за словами автора статті, це ще не прірва. Поляки надалі належать до народів, ставлення до яких в Україні є найбільш прихильним, а Польща вважається позитивним прикладом перетворень.

“Із польського боку є чимала українська міграція, яка рятує наш ринок праці, а в майбутньому приживеться в польському суспільстві. Київ може розраховувати на нашу підтримку в конфлікті з Москвою, жодна політична сила не відмовилася від сприяння довготривалим євроатлантичним амбіціям України. (...) Отже, є солідний матеріал для відбудови польсько-української дружби”, – відзначає дописувач.

“Клопіт полягає в тому, що нас розділює щось значно глибше, ніж тлумачення минулого. Не про історичну правду тут йдеться, а про невловимі питання, які стосуються національної ідентичності. Суперечка не може сягати глибше”. Автор статті звертає увагу: “Безпека держави сьогодні і завтра, на жаль, важливіша від історії. Польська національна ідентичність стоїть міцно (...), а незалежна, приязна Україна дає нам ключову геополітичну підтримку”.

У такій ситуації публіцист пропонує деякі поступки з польського боку. Наприклад, щоб визнати геноцидом лише злочини, здійснені збройними формаціями (не називаючи їх) на Волині та в Східній Галичині у 1943–1944 рр. За словами публіциста, “це вихід далекий від ідеального, але, безумовно, кращий, ніж взаємна нехіть, що поглиблюється, на чому виграє лише Росія, а ми втрачаємо”.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy

Схожі публікації
Європейський Союз розглядає можливість відновлення перевезень нафти через стратегічну Ормузьку протоку.
За словами очільника польської дипломатії Радослава Сікорського, Будапешт має або шукати альтернативні шляхи постачання нафти, або домовлятися з Києвом.
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Учора Посольство РФ у Варшаві надіслало ноту протесту польській владі у зв’язку з інцидентом, який стався на цвинтарі радянських солдатів у Гданську.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Міністр закордонних справ РП Радослав Сікорський повідомив, що з Близького Сходу прилетіли 7160 поляків.
Очільник Кремля підписав указ, яким призначив Георгія Міхна новим послом Росії в Польщі. Дипломат замінить відкликаного в грудні Сергєя Андрєєва.
Учора міністерство повідомило, що «Польща з увагою і занепокоєнням спостерігає за останніми подіями в регіоні Близького Сходу і закликає всі сторони до стриманості, поваги до міжнародного права та захисту цивільного населення».