Кількість дітей, що приїжджають із закордону до польських шкіл, зростає щороку. Органи місцевого самоврядування змушені прийняти виклик задля їхнього навчання та інтеграції.
Наприклад, у краківських школах сьогодні — понад 2 тис. іммігрантів, а ще чотири роки тому їх було близько 200. Найбільше — українців, досить велику групу утворюють в’єтнамські діти. Ще більше іноземців — у столичних школах. Там їх кількість сягає 3,5 тис. і постійно зростає.
Щороку до державних шкіл прибувають 500—600 учнів. У 2012 р. їх було лише 1074. Окрім того, іноземці є й у недержавних освітніх закладах. Головна група — це українці. Збільшення кількості іноземців помітне також в освітніх закладах дещо менших міст. Зараз до державних шкіл Білостока ходять 467 учнів-іноземців. У 2014/2015 навчальному році їх було лише 196. У Любліні в державних школах — 408 учнів, які не є польськими громадянами, а ще рік тому їх було 314. Виявляється, органи самоврядування та навчальні заклади по-різному працюють із новими учнями, а наявні у них інструменти є недосконалими.
Наука і стрес
Відповідно до законодавства, діти-іноземці під час першого року перебування у Польщі мають право на дві додаткові години польської мови та три години додаткових занять. Усі органи самоврядування справно виконують цей обов’язок. Однак вчителі нарікають, що діти-іммігранти на додаткових уроках вже втомлені й погано запам’ятовують матеріал.
“Після шести чи семи уроків, на яких вони майже нічого не розуміють, діти мають психосоматичні симптоми. Від стресу та втоми у них болять животи й голови. В таких умовах важко засвоїти матеріал”, — каже Міхаліна Ярмуж, міжкультурний психолог із фонду “Świat na Wyciągnięcie Ręki”, яка співпрацює із гміною Лешноволя. Більше 20 % учнів, які ходять до шкіл цієї гміни — це іноземці. Здебільшого в’єтнамці та китайці, але останнім часом це також турки та індуси.
Асистент та відділення
Вчителі не є прихильниками іншого доступного рішення — асистента на уроках. Вони вважають, що інша людина, яка перекладатиме учню, буде відволікати увагу інших дітей.
“Сучасні норми дають можливість дітям із закордону навчатися в підготовчих відділеннях польських шкіл. Є окремий клас, діти мають адаптовані до їхніх потреб уроки, зокрема з польської мови. Коли вони вже підтягнуть мову, долучаються до польських дітей.
“Це могло би бути найкращим рішенням, але, за законодавством, школа має право, але не зобов’язана утворювати такі класи. Крім того, немає освітніх програм для таких груп. Тому такі класи з’являються дуже рідко”, — каже Міхаліна Ярмуж.
“Ми плануємо відкрити підготовчий клас для дітей із України у двох початкових школах”, — каже Ганна Янович із управління освіти познанського муніципалітету.
Але це винятки. У жодній із краківських шкіл немає підготовчих відділень. Але з’явився методист із питань багатокультурності. Місто також співфінансує вчителям навчання із викладання польської мови як іноземної. Такі ж курси підтримують Вроцлав і Варшава.
“Вроцлавський центр підвищення кваліфікації вчителів проводить навчання для осіб, які викладають для іноземних учнів у вроцлавських школах”, — каже Майя Висоцька з управління соціальної комунікації вроцлавського магістрату. Вона додає, що це лише один елемент програми Стратегія міжкультурного діалогу. Твориться також мережа вчителів та класних керівників (200 осіб) “Посли діалогу”. Вони вчать дітей взаємоповаги й допомагають іноземцям адаптуватися.
Є що надолужувати
У столиці було створено групу з питань навчання іноземців, яка кожного року пропонує різноманітні курси для вчителів, які шукають цікавих рішень для дітей із міграційним досвідом.
Як переконують експерти, Міністерству національної освіти є що надолужити у сфері освіти іноземців.
“Немає норм оцінювання учнів із закордону. Немає освітніх програм. Багато залежить від школи та самоврядування, які залишені самі на себе”, — каже Міхаліна Ярмуж.
Міністерство національної освіти переконує, що для освіти іноземців зроблено багато.
“Із 1 вересня 2017 р. у навчальних закладів з’явилася можливість утворювати підготовчі відділення”, — каже Анна Островська, прес-секретар міністерства. Вона додає, що на завдання, пов’язані з освітою учнів, які прибувають із закордону, органи територіального самоврядування отримують частину субвенцій на освіту. Є також індексація субвенції для учнів, які користуються додатковими уроками польської мови та відвідують підготовче відділення.
Джерело: Rzeczpospolita