Польща та Україна
Польські ферми хутрових звірів наймають українців

У 2017 р. у Польщі було зареєстровано 550 заяв працедавців про намір працевлаштувати іноземців у галузі розведення хутрових тварин. Такі дані Міністерства сім’ї, праці та соціальної політики Польщі представив минулого тижня фонд захисту тварин «Viva!» Згідно з цією статистикою, у хутрових фермах Польщі працює до 2 тис. осіб, включно з іноземцями.

Мартина Козловська з фундації «Viva!» вважає, що ці дані шокують, бо, як зазначає вона, це спростовує головний аргумент представників хутряної промисловості – нібито заборона розведення хутрових звірів призведе до катастрофічного збільшення безробіття. На її думку, кількість іноземців, яких мали намір найняти розплідники хутрових тварин, показує, що «поляки не хочуть працювати на цих фабриках».

«Розплідники хутрових тварин змушені шукати працівників за межами Польщі, попри повторювання, що фабрики хутрових звірів – це чудові робочі місця, за які чіпляються поляки», – сказала Козловська.

Раніше фонд «Viva!» опублікував інформацію про зайнятість у хутрових фабриках. Захисники тварин отримали доступ до даних Головного управління статистики щодо господарської діяльності в галузі розведення норок, лисиць, а також страусів і шовкопрядів. Згідно з цією статистикою, у 2017 р. на підставі трудових договорів і договорів про надання послуг було найнято 986 осіб.

Мартина Козловська зазначила, що ферми хутрових тварин подають суперечливі дані на цю тему. За її словами, вони говорили про 50–60 тис. працівників у хутряній промисловості, а в листопаді – про 16 тис. осіб, працевлаштованих на хутрових фабриках. Активістка зазначила, що її організація посилається на дані державних установ, а розплідники – виключно на власні дані.

У фундації «Viva!» також повідомили, що у 2017 р. Заклад соціального страхування (ZUS) отримав майже 9 млн злотих (2,2 млн євро) надходжень із внесків працівників хутряної промисловості.

Водночас, за словами доктора Станіслава Лапінського з Університету сільського господарства у Кракові, іноземці складають невелику частину з усіх найнятих у хутряній промисловості, бо, згідно з його дослідженням, проведеним торік на замовлення Польського об’єднання ферм хутрових звірів, у подібних фабриках працюють приблизно 10 тис. осіб. За його словами, дані, представлені фондом «Viva!», про можливу кількість найнятих іноземців у хутряній промисловості, є «ймовірними». Він зауважив, що «ринок праці вичерпаний», тому «нестачу працівників поповнюють певною мірою робочими руками з-за кордону».

У свою чергу, за словами польського депутата від партії «Право і справедливість» Ґжеґожа Пуди, розплідники хутрових тварин завищують кількість працівників, аби викликати співчуття у зв’язку з можливим зникненням цієї галузі. Парламентарій наголосив, що дані Головного управління статистики свідчать про дуже малу кількість осіб, працевлаштованих на хутрових фабриках. Він вважає, що «мало поляків хочуть працювати у цих закладах, адже це дуже невдячна робота і сам факт вбивства цих звірів є дуже неприємним». На погляд депутата, це змушує галузь наймати працівників з-за меж Польщі, наприклад з України.

Також, за його словами, хутряна промисловість у Польщі виробляла приблизно 1 % від польського експорту сільськогосподарської продукції, і це «незначний» внесок у цілу економіку. «Розплідники під різними приводами спільно з псевдоінститутами, псевдопрограмами на телебаченні, з псевдофахівцями, які мають якісь псевдозвіти, намагаються вдавати, нібито галузь розведення хутрових звірів – одна з тих, які підтримують польську економіку, і у зв’язку з цим її не варто зачіпати», – сказав депутат. Він звернув увагу на те, що «насправді все інакше», адже цей сектор «забезпечує потреби дуже малої кількості громадян».

Заборону розведення хутрових тварин передбачає законопроект про захист тварин, внесений у Сейм групою депутатів «Права і справедливості». Під законопроектом підписався, зокрема, голова керівної партії Польщі Ярослав Качинський. Депутат Ґжеґож Пуда, який є членом парламентської групи «Приятелі тварин», сподівається, що Сейм розгляне законопроект у березні.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy

Схожі публікації
Страх розмовляти рідною мовою та труднощі в налагодженні стосунків із поляками стають дедалі поширенішим досвідом українців, які живуть у Польщі.
Кількість мешканців Польщі, які тимчасово перебувають за кордоном щонайменше 12 місяців, скоротилася з 1,690 млн у 2017 р. до приблизно 1,499 млн у 2024-му.
У Польщі стартує четверта акція великого прибирання Вісли, починаючи від гір і завершуючи узбережжям Балтійського моря. Люди, яким небайдужі природа та чисте довкілля, знову об’єднають свої сили.
Компанія Volkswagen Group Polska завершила перше півріччя 2026 р. на позиції лідера польського ринку, а продажі електромобілів концерну зросли більш ніж на 50 %.
Поляки живуть дедалі довше, однак стать і місце проживання досі суттєво впливають на тривалість життя в Польщі.
За даними Головного статистичного управління Польщі, міжнародні шлюби стають дедалі вагомішою складовою структури шлюбів, укладених у Польщі.
Дедалі більше поляків негативно оцінюють ситуацію в країні. У першій половині липня 50 % учасників опитування заявили, що справи рухаються в неправильному напрямку. Це на 2 % більше, ніж у червні.
Чи після двох років існування Зони чистого транспорту в польській столиці вже відчутні результати?
Тривалість трудового життя поляків становитиме в середньому 35,9 року. Про це свідчать найновіші дані Євростату за 2025 р.