Співголови депутатської групи у Верховній Раді України з міжпарламентських зв’язків із Республікою Польща Оксана Юринець і Микола Княжицький вважають його антиукраїнським кроком.

Подаємо заяву співголів депутатської групи у Верховній Раді України з міжпарламентських зв’язків із Республікою Польща Оксани Юринець та Миколи Княжицького щодо ухвалення Сеймом та Сенатом Республіки Польща змін до закону про Інститут національної пам'яті.

«Схвалення Сеймом і Сенатом Республіки Польща змін до Закону про Інститут національної пам’яті вважаємо радикальним антиукраїнським кроком, який може зруйнувати фундамент добросусідських відносин між нашими націями і державами. Це приниження гідності української нації, наруга над історичною правдою та заперечення більше, як сорокарічної праці над примиренням між нашими народами.

Для нас неприйнятним є використання в законі терміну «українські націоналісти» на означення тих, хто скоїв злочини проти поляків. Означення національності відсутнє при зазначенні злочинів нацистів і комуністів. Це фактично означає, що польський парламент називає український народ «нацією злочинців і колаборантів із Третім Рейхом».

Цим польські парламентарі, які ініціювали це законодавче рішення, потоптали честь і гідність українського народу, який у першій половині ХХ століття пережив безпрецедентні трагедії й утиски з боку комуністичної Росії та Третього Рейху. Польські парламентарі, свідомо чи несвідомо, проте дуже точно скопіювали основи колонізаційної політики комуністичної Москви проти українського народу: намагання поставити знак рівності між українським народом, «буржуазним націоналізмом» і колабораціонізмом. Політику, яку відновила сучасна Росія, і яка стала основою пропаганди для військової агресії Кремля проти України. Мета цієї пропаганди незмінна: знищити українську державу та українську націю.

Під час війни України з Росією це рішення розцінюємо як удар у спину. Він тим більш болючий, оскільки його наніс сусід, із яким нас пов'язує стратегічне партнерство та взаємна симпатія між мільйонами українців і поляків.

У законі про польський Інститут національної пам’яті поставлено на перший погляд нічим не обґрунтовані історичні рамки: невідомо чому відлік «злочинів українських націоналістів» має вестися з 1925 року і закінчуватися 1950 роком. Поясненням є намагання за допомогою тюремного покарання приховати злочини польської держави, її війська і воєнізованих формувань проти української нації.

Законом передбачено покарання у вигляді тюремного ув’язнення строком 3 роки за приписування польській нації або польській державі злочинів проти миру, людяності та воєнних злочинів. Отже, каратиметься кожен, хто насмілився назвати злочинами проти України і української нації цілу низку подій, серед яких депортаційна операція «Вісла» та політика етноциду, яку впроваджували польські комуністи щодо української меншини в Польщі.

В європейській практиці відносин між сусідніми демократичними народами немає сьогодні прикладу більш кричущого порушення принципів міжнародного права, прав людини і свободи слова; прикладу більш кричущої наруги над правдою про минуле, пам’яттю про невинні жертви і перетворення сучасних поколінь на заручників поточної політичної кон’юнктури.

Ми вважаємо, що з дороги конфронтації, яку започаткував польський парламент, ще є час звернути. В українсько-польських дискусіях на історичну тему не було заборон, ми відкрито розмовляли про найбільш наболіле. Президентами, парламентарями, церквами і представниками громадянського суспільства наших держав було зроблено безліч кроків, які наближали нас до історичного примирення. Заохочення до взаємного прощення нашим народам залишив у своєму завіті і Папа Ян Павло ІІ.

Ми дякуємо тим польським парламентарям і політичним силам, які чинили супротив схваленню цього антиукраїнського закону.

Звертаємося до Президента Польщі Анджея Дуди із закликом накласти вето на закон про Інститут національної пам’яті і продовжити заходи для подолання трагічних наслідків спільного минулого українців і поляків. Ми впевнені, що такий крок буде належно сприйнятий та підтриманий у Польщі, Україні та у всьому демократичному світі.

Закликаємо церкви і релігійні організації Польщі та України зробити все можливе, щоб між нашими народами на довгий час не були посіяні зерна розбрату і ненависті».

Джерело: Polskie radio dla zagranicy