«Бидгоський культурний вісник» («Bydgoski Informator Kulturalny», «BIK») вирішив залучити громадян України, що проживають у Бидгощі, до активної участі в культурних заходах. Про те, як можна залучити українців до культурного життя, Українська служба Польського радіо розмовляла з головним редактором «Бидгоського культурного вісника» Міхалом Табачинським.

У січневому виданні «Бидгоського культурного вісника» редакція опублікувала текст українською мовою, в якому запрошує українських жителів до співучасті в культурному житті міста Бидгощ. Чому Ви звертаєтеся з такою пропозицією саме до українців?

Причин було декілька. Якщо йдеться про офіційну, то потрібно назвати статистику. А вона не бреше. Згідно з оцінками, до Бидгощі приїхали і проживають щонайменше 10 тис. українців. А це, як на Бидгощ – середнє за розміром місто – дуже велика кількість людей. Це офіційна причина, адже статистику не можна обминати увагою.

Але є й інші причини: дедалі частіше на вулиці, у крамницях чи на роботі ми чуємо українську мову, ми зустрічаємо один одного на вулиці. Моя дочка розпочала навчання в початковій школі, де навчаються два хлопчики з України, які приїхали до Польщі нещодавно і зовсім не знають польської. Дочка, від природи несмілива, заприятелювала з одним із тих хлопців, який навчається в паралельному класі. І хоч діти не знають спільної мови, все-таки якось намагаються порозумітися. Я сам славіст, української не знаю, але вдома намагався навчити дочку кількох слів цією мовою. Це мені дозволило усвідомило, що ми не можемо обминати увагою українців, вони тут є, ми будемо все частіше з ними зустрічатися. А оскільки вони тут є, то напевно і вони, як і кожна людина, мають потребу участі в культурі. А в реалізації цих потреб заважає їм мовний бар’єр. Тому ми, як установа культурного характеру, маємо моральний обов’язок зробити культурні події більш доступними мігрантам.

У своєму першому матеріалі українською мовою «Бидгоський культурний вісник» запевняє, що в майбутньому публікуватиме невелику рубрику українською. Яку Ви маєте ідею на наступні україномовні публікації?

Ми саме реалізуємо нашу ідею, оскільки вже готуємо чергове видання вісника. Наш головний принцип полягає в тому, щоби не створювати українське міграційне гетто. Тобто ми не хочемо проводити заходи, присвячені українцям для українців. Ми не хочемо їх ізолювати. Ми прагнемо, щоб культурні заходи стали платформою для зустрічі. На наш погляд, окремі заходи потрібно зробити доступними для додаткової аудиторії. Наприклад, коли ми проводимо заходи для дітей, нашим завданням не є організувати додаткові заняття для українських дітей з україномовними аніматорами, а, наприклад, запросити на заняття, які ми організовуємо для всіх дітей, україномовного асистента, який сприятиме тому, щоб українські діти почувалися вільно в цій групі.

За нагоди спільних занять ми хочемо, щоб польські й українські діти зустрічалися і пізнавали одне одного. Такий контакт можливий також під час інших заходів. Звісно, важко було б перекладати театральні спектаклі на українську, але, наприклад, ми маємо ідею, щоб один кінопоказ у місяць, йдеться про одну прем’єру в місяці, презентувався з українськими субтитрами. Підкреслюю, не йдеться про старі стрічки, а про найновіші фільми, які ми презентуємо і польськомовним мешканцям міста. Ми хочемо зробити доступними для українців покази найновіших прем’єр світових фестивалів. На такі кінопокази зможуть прийти як поляки, так і українці, і завдяки тому польські й українські глядачі зустрічатимуться в кінотеатрі. Таку пропозицію ми адресуємо всім сторонам, щоб кіно стало місцем зустрічей і порозуміння між поляками й українцями. На наш погляд, для такої ідеї немає альтернативи.

Чи мешканці Бидгощі знають українську культуру? Чи є у Вашому місті заходи, які презентують надбання української культури?

Із цим буває по-різному. Колись, у рамках проекту присвяченого Центральній Європі, ми організували зустрічі з українськими письменниками, і плануємо до цього повернутися. Ми публікували їхню творчість, літератори приїжджали також на організовані в нас вечори, виступали українські народні колективи, іноді естрадні. Часто у філармонії та оперному театрі виступають солісти з України. Отже, контакт із українською культурою є.

Ми б хотіли, як Ви сказали на початку розмови, щоб українськомовні мешканці Бидгощі допомогли нам запланувати культурні події в місті також на цій ниві, тобто, щоб нам допомогли показати в місті такі українські заходи або явища, які могли б зацікавити польськомовну аудиторію. І саме так ми плануємо працювати. У нас є вже плани: в березні до нас приїде українська поетеса Любов Якимчук. Тут відбудеться презентація її поетичної збірки в перекладі польською мовою.

Де можна знайти «Бидгоський культурний вісник»? Про що можна в ньому прочитати?

Це регіональний часопис, його можна купити в нашому регіоні. Але наше видання доступне також в Інтернеті, зокрема його можна знайти через issuu.com – це сервіс, на який викладають видання та інші публікації з усього світу, зокрема «Бидгоський культурний вісник», який можна читати безкоштовно щомісяця.

І на завершення нашої розмови, прошу Вас сказати, які цікаві події, що відбудуться найближчим часом у Бидгощі, Ви можете порекомендувати нашим читачам?

Напевно, дуже цікавим заходом, який може запросто об’єднати польський та український культурні світи міста Бидгощ, є фестиваль «Ethniesy», у рамках якого і відбудеться прем’єра збірки Люби Якимчук. Але сам захід – це презентація народної й етнічної музики.

Як мені відомо, в Україні, як і у всій Центрально-Східній Європі, сцена нової фольк-музики досить популярна. Тому я думаю, що фестиваль «Ethniesy» може бути чудовою платформою для зустрічі. Я сподіваюся, що від березня ми почнемо також регулярно презентувати й кінопокази українською мовою.

Про залучення українців до культурного життя Бидгощі Українській службі Польського радіо розповів головний редактор «Бидгоського культурного вісника» Міхал Табачинський.

У другому за цей рік «Бидгоському культурному віснику» українські читачі зможуть рідною мовою довідатися «Навіщо Бидгощі Промисловий шлях» та чому «Бидгощ є містом музики».

Джерело: Polskie radio dla zagranicy