Європейська комісія 16 січня представила стратегію щодо переробки штучних матеріалів.

За даними Європейської комісії, європейці щороку виробляють 25 млн т відходів із пластмаси чи пластику. Лише 30 % потрапляє на повторну переробку. Мікрочастинки пластику є у повітрі, воді та продуктах. Вони потрапляють до легень і на наші столи, а їх вплив на здоров’я досі невідомий.

Морські смітники

За даними звіту для Фонду Елен Макартур, в океанах плаває вже близько 150 млн т пластикових відходів. Вони зосереджені в деяких місцях (на поверхні, у прибережній зоні тощо). Якщо мешканці Землі засмічуватимуть моря у такому ж темпі, приблизно у 2025 р. на кожні 3 т риби, що плаває в морі, буде по 1 т пластику. У 2050 р. відходів із пластику може бути навіть більше, ніж риби. Оцінюється, що близько 80 % усіх забруднень у морському середовищі походять із суші. Решта – з кораблів і платформ. Центр дослідження середовища «Helmholtz» у Німеччині опрацював матеріал на підставі зразків із 57 річок світу. Це дало можливість визначити напрямки, які мають найбільший вплив на забруднення океанічних вод. Вісім із них розташовані в Азії, два – в Африці.

Найбільше отруюють світовий океан азійські ріки Янцзи та Ганг. Кожного року їхня течія викидає до океану 900 тис. т пластику. Для порівняння, Темза, що протякає через Лондон, щороку викидає в море 19 т відходів із пластику.

«Зменшення пластикових відходів удвічі в десяти найбільш забруднених річках світу дозволило би зменшити кількість сміття в морях та океанах на 45 %», – ввадає доктор Крістіан Шмідт, головний автор звіту.

Китай ввів заборону

На початку 2018 р. Китай ввів заборону імпорту 24 видів відходів, зокрема пластику, паперу, бавовни, попелу, пряжі, відходів виробництва сталі. Пекін не хоче робити піднебесну сміттєзвалищем світу. У 2016 р. туди імпортували, здебільшого із Європи, Японії та Сполучених Штатів, 7,3 млн т відходів за понад мільярд доларів. Раніше ця кількість сягала понад 10 млн т. Виробники пластмас і переробники стурбовані. Заборона порушить всесвітню рівновагу. До Китаю потрапляло 87 % пластикових відходів Європи, 56 % – світу. Заборона означає, що європейським країнам доведеться знайти альтернативні способи знешкодження свого сміття.

Змінити мислення

У першу чергу, потрібно змінити мислення про управління відходами, а також поведінку споживачів. Одним із найважливіших принципів є впровадження принципів економіки закритого циклу, щоб відходів було все менше. Європейська комісія хоче, щоби до 2030 р. усі пластикові упаковки на європейському ринку перероблялися повторно.

«Ми працювали над цим багато місяців. Це важлива частина переходу на економіку закритого циклу. Це частина четвертої промислової революції», – каже Франц Тіммерманс, віце-голова Єврокомісії. Конкретні пропозиції вимагають багатьох погоджень. Тіммерманс анонсував, що вони мають бути готові ще цього року. Ухвалений у вівторок документ комісії визначає напрямок змін, які призведуть до переорієнтування у створенні, виробництві та використанні продуктів та їх ресайклінгу в ЄС.

25 млн т – стільки пластикових відходів щороку виробляють європейці. 7,3 млн т – стільки у 2016 р. потрапило до Китаю. 8,4–16,6 млрд євро – така сума буде потрібна, щоби досягти цілей ЄС у сфері повторної переробки пластику.

Джерело: Puls Biznesu