Блендовська пустеля, яку донедавна вважали такою, що зникає, стане однією з найбільших геологічних і туристичних принад Польщі.
«У полудень сонце пекло досить сильно. Коли ми опинилися посеред великого піщаного простору, із західної сторони перед нами відкрилася сталева озерна гладь, у якій відбивалися дюни і дерева, створюючи ілюзію того, що озеро знаходиться досить близько. Учасники походу мені не вірили, стверджуючи, що це тільки міраж», – так описував у 1924 р. враження від подорожі Блендовською пустелею відомий природознавець Казімеж Пєх.
Міраж з’явився в піщаному морі між Блендовим і Ключами, проте старожили села Хехло стверджують, що раніше, «куди оком не глянь, не росло жодної травини». Так само зникли піщані бурі й торнадо. Давно вже ніхто не міг спостерігати за цими природними явищами. Донедавна це був найбільший континентальний простір летючих пісків у Європі (33 кв. км, 3,5 млрд куб. м піску), а тепер його захоплює ліс. Це карликові сосни, недорозвинений молодняк берези, кущі плазуючої піщаної верби. Повітряні знімки показують, що у 1968 р. щільні піски займали понад 1000 га території, а на початку ХХІ ст. – приблизно 60 га. Здавалося, що можна назавжди втратити одну з найбільших геологічних особливостей Європи.
Порятунок для польської Сахари надійшов тоді, коли її оголосили об’єктом охорони «Natura 2000» і призначили кошти ЄС із програми «Life+» на відродження пустельного середовища. Уже три роки тривають роботи з усунення піщаних видів рослинності. Рішення щодо дофінансування з програми проекологічної ліквідації дерев і кущів прийняли з дуже вагомої причини: виникнення Блендовської пустелі – це справа рук не лише природи, але й, передусім, результат великої екологічної катастрофи, спричиненої людьми ще 8 століть тому. Товсті шари піску (40–70 м) занесено 130–300 тис. років тому танучими льодовиками на сучасну територію пограниччя гмін Шльонської й Малопольщі. З часів великого потепління (приблизно 10 тис. років) тут зростав густий ліс. У XIII–XIV ст. на цих територіях виникли численні копальні руди срібла, цинку, олова й переплавні заводи. Варварська експлуатація лісів призвела до зникнення рослинності та створила величезну площу з чистого піску, що у XVIII ст. займала приблизно 150 кв. км.
Сучасна Блендовська пустеля складається з двох частин, розділених мальовничим яром Білої Пшемши. У південній частині протягом 2013–2014 рр. втілено в життя проект з усунення дерев і кущів на території 300 га піску. Проект із кошторисом у 9 млн злотих співфінансовано ЄС та «NFOŚiGW». Прокладено дві дидактичні стежки, а на найвищому пункті пагорба Чубатки створено оглядовий майданчик, із якого видно всю відновлену польську Сахару. В будинку уряду гміни Ключе діє Центр інформації пустелі.
У північній частині, котра підпорядковується MНО, роботи мають завершитися в середині наступного року. Це перший у Польщі військово-екологічний проект (вартістю 9,8 млн злотих), який фінансується з коштів ЄС. Дерева і кущі викорчовуються на поверхні у 200 га. Триває очищення території та саперська перевірка – пустеля впродовж ста років виконувала функції полігону. На ньому тренувалися відділи «Afrika Korps», сьогодні вона знаходиться у розпорядженні 6-ї повітрянодесантної бригади.
На місцях, очищених від рослинності, знову панує вітер. Розпочався процес утворення дюн і піщаних валів. Шанувальники польської Сахари сподіваються, що також повернеться прекрасний міраж.
Джерело: Rzeczpospolita
