Польща
Комікс про «Інку», зокрема й для незрячих, доповнив експозицію Військового музею в Білостоці

Комікс із аудіозаписом для незрячих, який описує історію героїчної розвідниці АК, вбитої комуністичною службою безпеки, можна безкоштовно отримати у Військовому музеї Білостока. Це інноваційний спосіб пізнання сучасної історії.

Комікс «Інка», який розповідає про долю Данути Седзікувни, виконаний Даніелем Баумом на основі сценарію Пауліни Круліковської, а також його адаптація для незрячих (аудіозапис) – це частина проекту «Інка»–Пам’ять–Патріотизм», підготованого видавцями з Військового музею в Білостоці.

«Він доповнює освітні курси для молоді, а також виставку, присвячену Інці», – зазначає Мажена Вільчко з освітнього відділу музею. Проект профінансував Музей історії Польщі у рамках програми «Патріотизм майбутнього».

У школи та інші освітні заклади надійшли тисячі екземплярів друкованих коміксів. Видання можна також завантажити в форматі pdf із сайту Військового музею. Завдяки цій можливості про комікс знають не лише в Польщі, а й за її межами.

Версія для незрячих, яку підготувала  Моніка Марциняк, – перший аудіозапис коміксу в Польщі. Героїв коміксу озвучили професійний читець і працівники музею. Підготовлена таким чином 100-хвилинна аудіоверсія нагадує радіозапис.

28 серпня Військовий музей у Білостоці відкрив виставку «Ми трималися гідно. 5-та і 6-та вільнюські бригади АК на Підляшші в 1944–1952 рр.» Експозиція складається з п’ятнадцяти стендів із фотографіями, текстами й документами. На ній представлено постаті героїв 5-ї і 6-ї бригад, особлива увага – Дануті Седзікувні, більш відомій як «Інка». Матеріали надані Інститутом національної пам’яті й Державним архівом Польщі. Між іншим, є підтвердження про загибель «Інки» і список ліків, які вона мала роздобути під час останнього завдання. Ця виставка відбувається у Білостоці з метою популяризації постаті видатної жінки. У місті 2016 рік проголошено «Роком «Інки», проведено також конкурс на кращий проект пам’ятника.

Данута Седзікувна народилася 3 вересня 1928 р. у Гущевині біля Гайнівки. На межі 1943 i 1944 р. вступила до Армії Крайової. Була санітаркою 5-ї вільнюської бригади АК. У червні 1945 р. її арештувала СБ за співпрацю з антикомуністичним підпіллям. З-під арешту її визволив патруль АК. Потім вона була санітаркою і розвідницею, брала участь в акціях проти НКВД і СБ. Певний час її безпосереднім керівником був Леон Бейнар, «Новина», якого пізніше знаємо як Павла Ясєніцу (був ад’ютантом командира 5-ї бригади, Зигмунта Шендзеляжа, «Лупашки»). Заарештували її в липні 1946 р. у Гданську (прибула туди за ліками). Військовий суд виніс їй смертний вирок, який виконали 28 серпня 1946 р., за шість днів до вісімнадцятиріччя дівчини.

«Інка» похована в безіменній могилі на Гданському гарнізонному кладовищі. У вересні 2014 р. її тіло знайшла група ІНП під керівництвом Кшиштофа Швагжика.

Державне перепоховання «Інки» відбулося 28 серпня у Гданську.

Комікс із аудіозаписом для незрячих можна завантажити з Інтернет-сторінки Білостоцького військового музею.

Джерело: Rzeczpospolita

Схожі публікації
Може виявитися, що в крипті під кафедральним костелом похована не перша, а третя дружина князя Януша Острозького – представника династії, яка володіла Тарновом. У вчених є докази.
Концерт на даху будівлі студії звукозапису Apple у Лондоні був записаний як заключна сцена фільму Let it Be режисера Майкла Ліндсі-Хогга.
Інститут національної пам’яті Польщі організовує загальнонаціональний художній конкурс для молоді «Герой на всю сотню» з нагоди столітнього ювілею польської національної валюти.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2024», у рамках якого підлітки з Польщі та України, серед них – діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
У Центрі східноєвропейських студій Варшавського університету невдовзі завершиться прийом заявок на XXXI Нагороду часопису «Przegląd Wschodni» за книги, видані у 2023 р.
Інститут Великого князівства Литовського оголосив шостий конкурс на здобуття Премії імені Юліуша Бардаха. Її надають за кандидатські дисертації, присвячені ідеям та історії Великого князівства Литовського (ВКЛ).
Парламент визначив 12 покровителів 2024 р. Як зазначила речниця Національного центру культури Йоанна Банцеровська, завдяки багатьом видатним постатям у сфері культури відбуватиметься багато цікавого.
2024-й проголошено Роком Іммануїла Канта. Таке рішення ухвалили на сесії воєводської ради Вармінсько-Мазурського воєводства.
Виставка присвячена Групі Ладося – дипломатам, які були причетні до видачі нелегальних паспортів, аби рятувати євреїв від знищення.