Комікс із аудіозаписом для незрячих, який описує історію героїчної розвідниці АК, вбитої комуністичною службою безпеки, можна безкоштовно отримати у Військовому музеї Білостока. Це інноваційний спосіб пізнання сучасної історії.
Комікс «Інка», який розповідає про долю Данути Седзікувни, виконаний Даніелем Баумом на основі сценарію Пауліни Круліковської, а також його адаптація для незрячих (аудіозапис) – це частина проекту «Інка»–Пам’ять–Патріотизм», підготованого видавцями з Військового музею в Білостоці.
«Він доповнює освітні курси для молоді, а також виставку, присвячену Інці», – зазначає Мажена Вільчко з освітнього відділу музею. Проект профінансував Музей історії Польщі у рамках програми «Патріотизм майбутнього».
У школи та інші освітні заклади надійшли тисячі екземплярів друкованих коміксів. Видання можна також завантажити в форматі pdf із сайту Військового музею. Завдяки цій можливості про комікс знають не лише в Польщі, а й за її межами.
Версія для незрячих, яку підготувала Моніка Марциняк, – перший аудіозапис коміксу в Польщі. Героїв коміксу озвучили професійний читець і працівники музею. Підготовлена таким чином 100-хвилинна аудіоверсія нагадує радіозапис.
28 серпня Військовий музей у Білостоці відкрив виставку «Ми трималися гідно. 5-та і 6-та вільнюські бригади АК на Підляшші в 1944–1952 рр.» Експозиція складається з п’ятнадцяти стендів із фотографіями, текстами й документами. На ній представлено постаті героїв 5-ї і 6-ї бригад, особлива увага – Дануті Седзікувні, більш відомій як «Інка». Матеріали надані Інститутом національної пам’яті й Державним архівом Польщі. Між іншим, є підтвердження про загибель «Інки» і список ліків, які вона мала роздобути під час останнього завдання. Ця виставка відбувається у Білостоці з метою популяризації постаті видатної жінки. У місті 2016 рік проголошено «Роком «Інки», проведено також конкурс на кращий проект пам’ятника.
Данута Седзікувна народилася 3 вересня 1928 р. у Гущевині біля Гайнівки. На межі 1943 i 1944 р. вступила до Армії Крайової. Була санітаркою 5-ї вільнюської бригади АК. У червні 1945 р. її арештувала СБ за співпрацю з антикомуністичним підпіллям. З-під арешту її визволив патруль АК. Потім вона була санітаркою і розвідницею, брала участь в акціях проти НКВД і СБ. Певний час її безпосереднім керівником був Леон Бейнар, «Новина», якого пізніше знаємо як Павла Ясєніцу (був ад’ютантом командира 5-ї бригади, Зигмунта Шендзеляжа, «Лупашки»). Заарештували її в липні 1946 р. у Гданську (прибула туди за ліками). Військовий суд виніс їй смертний вирок, який виконали 28 серпня 1946 р., за шість днів до вісімнадцятиріччя дівчини.
«Інка» похована в безіменній могилі на Гданському гарнізонному кладовищі. У вересні 2014 р. її тіло знайшла група ІНП під керівництвом Кшиштофа Швагжика.
Державне перепоховання «Інки» відбулося 28 серпня у Гданську.
Комікс із аудіозаписом для незрячих можна завантажити з Інтернет-сторінки Білостоцького військового музею.
Джерело: Rzeczpospolita
