У програмі візиту – зустріч Анджея Дуди з президентом України Петром Порошенком і представниками обсерваційної місії ОБСЄ.
Президент Анджей Дуда прилетів до Харкова, де зустрінеться із президентом Петром Порошенком. Розмови стосуватимуться, зокрема, заборони українським ІНП пошуку та ексгумації останків польських жертв війн і конфліктів в Україні.
Польський президент розпочне візит, віддавши разом із Петром Порошенком шану польським солдатам, убитим НКВС, які поховані на Цвинтарі жертв тоталітаризму в Харкові.
Там спочивають останки 4302 польських жертв. Переважна більшість – в’язні табору НКВС у Старобільську, зокрема 8 генералів. У ровах смерті разом із польськими офіцерами лежать близько 2,8 тис. жертв сталінського терору 1937–1938 рр.
Окрім розмов з українським лідером, Дуда зустрінеться зі спостерігачами обсерваційної місії ОБСЄ та представниками Програми розвитку ООН.
Глава кабінету президента Кшиштоф Щерський сказав, що це буде «складний візит». «Розмови будуть дуже щирими. Такими, що українська сторона усвідомить негативний стан польсько-українських відносин, тому що ми так їх оцінюємо», – сказав Щерський.
«Це будуть складні та суворі розмови, в яких ітиметься про те, що польсько-українське партнерство має бути, його не потрібно ставити під сумнів, а його фундамент не повинен руйнуватися діями, рішеннями та особами, які намагаються, викликаючи політичні емоції, його знищити», – наголосив Щерський.
Він підкреслив, що Польща розчарована «відсутністю прогресу в діях української влади, особливо в реалізації домовленостей, яких було досягнуто під час останньої зустрічі представників Консультаційного комітету президентів Польщі та України у Кракові, що відбулася за ініціативи Порошенка».
Він зазначив, що під час зустрічі в листопаді польську сторону запевнили у скасуванні заборони ексгумацій на території України, зокрема, польських жертв Волинської трагедії. «Виявляється, цей мораторій діє, ексгумації не почалися. Ми дуже розчаровані. Президент говоритиме про це відверто та жорстко», – підкреслив Щерський.
Він зазначив, що Дуда їде в Україну не для того, щоби вести історичний діалог, але очікує від української влади рішення щодо сучасних кроків держави.
«Окрім питання ексгумації, йдеться про розслідування антипольських інцидентів, які трапилися в Україні», – додав Щерський. Він сказав, що багато питань щодо польсько-української економічної співпраці вимагають дій з українського боку. «Рішення, які були ухвалені нещодавно, нас турбують. Ми будемо про це говорити», – сказав голова канцелярії.
«Польські пропозиції щодо співпраці у сфері енергетичної інфраструктури відкидаються Україною. Це для нас незрозуміло. Ми очікуємо пояснень і рішень щодо цього», – підкреслив Щерський.
Польський «Газ-Систем» та український «Укртрансгаз» у 2014 р. уклали договір про будівництво газового інтерконектора. Сполучення, що буде готове у 2019 або 2020 р., матиме потужність порядку 5–8 млрд м куб. на рік в обидва боки. З польського боку це вимагає укріплення газотранспортної системи, з українського боку – будівництва нового майже 100-кілометрового газопроводу, який сягатиме комплексу резервуарів Більче–Волиця, що може помістити 17 млрд м куб. газу.
Польщу та Україну багато років ділять історичні суперечки. Вони стосуються, здебільшого, різного ставлення до ролі УПА, яка у 1943–1945 рр. вдалася до етнічної чистки, вбивши близько 100 тис. польських чоловіків, жінок і дітей. Якщо для польської сторони це був масовий та організований геноцид, що заслуговує на засудження, то для українців – це результат симетричного збройного конфлікту, за який однаково відповідають дві сторони. Додатково українці бачать ОУН-УПА, з огляду на їхній повоєнний рух опору проти СРСР, виключно як антирадянські, а не антипольські організації.
Джерело: Polskie radio dla zagranicy
