Польща і світ
Румунія відновила слідство у справі загибелі демонстрантів 1989 року

У середу прокуратура Румунії заявила про те, що відновлено слідство у справі «злочину проти людства» – смерті понад 1000 учасників антикомуністичних протестів у грудні 1989 р. Це був період повалення диктатури Ніколае Чаушеску.

Після масових демонстрацій Чаушеску позбавили влади 22 грудня 1989 р. Через три дні його та дружину на закритому процесі засудили до смертної кари та розстріляли. За кілька днів до повалення режиму та після виконання вироку, 17–30 грудня, тисячі, переважно неозброєних, демонстрантів вийшли на вулиці румунських міст. Їх розстріляли злочинці, які й до сьогодні не понесли відповідальності.

На думку прокуратури, під час попередніх розслідувань не врахували багато важливої інформації, зокрема секретні протоколи допитів перед парламентськими комісіями і розгорнутого звіту внутрішнього розслідування Служби розвідки Румунії.

У середу військова прокуратура оголосила, що ведеться слідство у справі «злочину проти людства». Хоча конкретних підозрюваних не назвали, прокурори повідомляють, що йдеться про притягнення до відповідальності «нового політичного та військового керівництва», яке прийшло до влади 22 грудня 1989 р. після масових демонстрацій.

Фронт національного порятунку, який очолював колишній міністр режиму Чаушеску Йон Ілієску, прийшов до влади в перші тижні після перевороту. Ілієску обрали президентом в 1990 р.

Під час румунської революції у грудні 1989 р. загинули 1104 особи, з них – 162 особи до повалення режиму Чаушеску, за наказом якого проводили репресії щодо демонстрантів у Тімішоарі та Бухаресті, і 942 особи пізніше.

На сьогодні лише кілька десятків осіб понесли відповідальність за роль, яку вони відіграли у репресіях проти учасників румунської революції.

Хоча диктатуру в Румунії повалено 27 років тому, багато представників комуністичного режиму зберегли керівні посади у судах і політиці після 1989 р., що призвело до гальмування розслідування тих подій.

Джерело: Dzieje

Схожі публікації
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
На Підкарпатті розпочався триденний Польсько-український конгрес істориків, який зібрав близько сотні науковців і представників влади обох країн для обговорення складних сторінок спільного минулого.
Центр Мєрошевського запрошує студентів, аспірантів, молодих науковців, аналітиків, журналістів, активістів та працівників громадських організацій із Польщі, країн ЄС та Східної Європи взяти участь у міжнародній літній школі «Пам’ять і право», присвяченій перетину історії, права та політики.
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.