Звіт про фейки опублікували інформагентство «Newseria» та консалтингова компанія «Szapiro Business Advisory».

Інформагентство «Newseria» та консалтингова компанія «Szapiro Business Advisory» днями опублікували звіт «Fake news, або Як брехня управляє світом».

Експерти переконують, що ми живемо в часи фальшивої інформації та постправди. Це великою мірою результат динамічного зростання ролі соціальних медіа. У Польщі, наприклад, понад половина суспільства вважає їх головним джерелом інформації. Це настільки важливо, що лише в популярній мережі «Twitter» діють 49 млн автоматизованих ботів, тобто організованих для певних дій фальшивих профілей. Фейк-ньюзи стають усе більш небезпечними, адже мають ефект снігової лавини. Одна інформація протягом кількох хвилин може бути на слуху в усього світу.

Голова правління агентства «Newseria» Артур Волінський переконує: «Про великий масштаб явища фейків може свідчити хоча б факт публікації неправдивого повідомлення про серію вибухів у Білому домі, яке 2013 р. призвело до зниження показників Нью-Йоркської біржі на 136 млрд доларів. Кожний знає також історію з китайських ЗМІ, які повідомили, що адміністрація Дональда Трампа загортає мобільні телефони в алюмінієву фольгу, для того, щоб уникнути підслуховування».

«Такого роду прикладів у звіті «Fake news, або Як брехня управляє світом» є значно більше, адже масштаб цього явища величезний. Кожного дня ЗМІ в усьому світі подають тисячі зразків такого роду повідомлень. Думаю, причину цього варто шукати в технологічному розвитку, розвитку Інтернету, який має все більше користувачів. Це призводить до того, що традиційні ЗМІ – преса, радіо чи ТБ – також входять до Інтернету і через свої профілі подають там свої повідомлення. А крім цього, соціальні мережі, де автором повідомлень може бути фактично кожний, також сприймаються як джерело інформації. Такі повідомлення можуть мати дуже різні наслідки, вони впливають не тільки на падіння біржових показників, а й на курси валют, виборчі переконання чи на те, що ми купуємо, – потрібно лише чітко продумати, як краще спрямувати таку інформацію».

Експерти звертають увагу, що інколи розібратися в тому, чи це фальшиве повідомлення, чи правдива інформація, буває досить складно: «Думаю, найбільша проблема у боротьбі з фейковими новинами – це відсутність можливості визначення джерела такої інформації. Особи, які розміщують її в мережі, користуються тисячами фальшивих аккаунтів. У звіті ми описуємо явище інформаційних ботів, які нараховують кільканадцять тисяч фальшивих аккаунтів та Інтернет-вітрин, і тому ми вже говоримо не про одну чи дві особи, які хочуть пожартувати, а про цілу систему впливу на дійсність, про еру фейк-ньюзів».

Сьогодні відомо, що кремлівські боти намагалися впливати і на американські, і на французькі вибори, тому під час недавніх німецьких виборів місцеві спецслужби ліквідували тисячі підставних аккаунтів у соцмережах, які сприяли антиєвропейським силам.

Але повернімося до боротьби з фейками. Артур Волінський зазначає: «Уявімо собі, що ми хочемо перевірити якусь інформацію, ми переглядаємо її на одному, двох, трьох, десяти порталах, і виходить, що підстав для сумніву нема, адже інформація скрізь така сама. Думаю, ще одна проблема, яка не допомагає у боротьбі з фейками, – це швидкість їх розповсюдження. Лише одна інформація, подана в Сполучених Штатах, може протягом кількох хвилин опинитися на вустах дикторки в Китаї чи навіть у Польщі, і поки хтось зорієнтується, що ця інформація неправдива, то вже буде занадто пізно, бо вона вже увійшла до свідомості користувачів, таку інформацію буде дуже важко усунути. Проблема з такими новинами як із лавиною: щойно вона почнеться, ніхто не зможе її зупинити».

Та все ж, як можна захищатися від фейкових повідомлень?

«На жаль, маю досить прикру інформацію, тому що немає стовідвосткових засобів для того, щоб ми могли захиститися від такого роду всюдисущих повідомлень. Але існують способи боротьби з ними. Ми повинні дуже ретельно перевіряти джерела інформації та її автора. Якщо вони викликають у нас сумніви, то ми повинні перевіряти ці портали і сторінки, де прочитали таку інформацію. Допомогти нам у цьому можуть також ті портали, які використовують відео, адже такого роду контент дуже тяжко зробити й підробити – вони дуже витратні і їх не так просто фальшувати. Необхідно також розмовляти про ці проблеми, бо ж загальна свідомість небезпеки допоможе вберегтися усім нам».

Цікаво, що майже кожне серйозне ЗМІ також, бувало, ставало жертвою фейкових новин.

«Проблема фейк-ньюзів – це не лише проблема Інтернету і соціальних мереж, це також проблема великих ЗМІ, які можуть стати жертвами такого типу змісту і можуть публікувати такі повідомлення в себе. Тому вони часто створюють підрозділи, завдання яких перевіряти вірогідність інформації».

Операційний директор «Szapiro Business Advisory» Кароль Шван звертає увагу на те, хто і для чого розповсюджує фейки: «Причин для створення фейк-ньюзів дуже багато, найчастіше це намагання впливати на результати виборів, є багато таких прикладів. Про це говорилося в Польщі, Франції, США. Це найбільш розповсюджена причина, але в нашому звіті ми хотіли показати й інші причини. Це, зокрема, можуть бути впливи на біржові курси, обман інвесторів, можна навіть ненавмисно вплинути на події під час підготовки до прес-конференції. Ми такий приклад розмістили в нашому звіті. Помилка речника східнонімецьких комуністів на західнонімецькому телеканалі «ARD» стала причиною повалення Берлінської стіни.

Багато говориться також у контексті російських дій після початку конфлікту на сході України. Фейки застосовують, щоб показати, яка сторона має рацію, росіяни показують у негативному світлі не тільки Україну, а й НАТО, увесь Захід і Європейський Союз. І така російська кампанія може мати широкий обсяг охоплення, особливо у «Twitter». Ті, хто займався цим дослідженням, вказували, що існує дуже багато профілів, які фактично можна вважати ботами, їх десятки тисяч, і за допомогою їх дуже легко розповсюджувати повідомлення. Росіяни надзвичайно активно цим користаються. Тому необхідно створювати механізми для боротьби з такими фейками».

Найскладніше відповісти на запитання, які саме механізми потрібні для боротьби з цією проблемою?

«Найпростіша справа – це звичайна освіта. Інститут освітніх досліджень опублікував звіт, який показує, що більшість учнів середніх класів дуже піддатливі на всілякого роду маніпуляції в ЗМІ, вони не можуть відрізнити правди від чиєїсь думки і в майбутньому це стане великою проблемою, адже вони згодом будуть користувачами, виборцями, а дехто – й політиками.

А ми в нашому звіті радимо як нашвидкуруч впоратися з фейками. Щодо міжнародних фейків, то росіяни часто мають кільканадцять якихось порталів, які цитують одне одного, а потім, через кілька днів, наприклад, «Russia Today» підхоплює цю тему і вже має тоді аргумент, що мовляв, як повідомляють ЗМІ... А про те, що ці ЗМІ накопичують і створюють фейк-ньюзи, вона не згадує, і тоді ця інформація входить до головного обігу, це вже справа кількох днів».

Словом, звіт «Fake news, або Як брехня управляє світом» стверджує, що цілком перемогти фейки не вдасться, але боротися з ними можна і потрібно. Звертати увагу необхідно на мову, аргументи, відсутність цитат, відповідний підбір посилань, на осіб, світлини, підводку і заголовок, це вже може підказувати нам, що інформація не може бути вірогідною. Можна було б також перевірити доменне ім’я і чи не фальшивий бува профіль користувача.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy