Польща
У Варшаві відбудеться II Конгрес громадських архівів

Перспективам і способам документування історії приватними особами, невеликими бібліотеками та неурядовими організаціями буде присвячений цьогорічний ІІ Конгрес громадських архівів у Варшаві. Під час заходу відбуватиметься марафон написання статей для «Вікіпедії».

Однією з тем конгресу стануть способи зберігання неурядовими організаціями інформації про свою діяльність. Цій проблемі буде присвячена панель «Пам’ять третього сектора» за участю Дороти Завацької-Вакареци, голови Фундації генерала Ельжбєти Завацької «Поморський архів та музей Армії Крайової і військової служби польок», однієї з найкращих організацій такого типу. Також під час заходу обговорять перспективи громадських архівів, їхній розвиток і професіоналізацію. Під час конгресу представлять інтернет-версію програми «Відкрита система архівістики» («Otwarty System Archiwizacji», OSA), створеної фундацією «Осередок Карта» («Ośrodek Karta»).

Під час цьогорічного Конгресу громадських архівів триватиме марафон написання статей для «Вікіпедії», а в рамках Пікніка неурядових ініціатив на Краківському передмісті з’явиться Алейка громадських архівів, де представлять діяльність громадських архівів. Конгрес організовує «Осередок Карта», який упродовж кількох років займається промоцією та анімацією громадської архівістики в Польщі. Захід відбудеться в рамках VIII Загальнопольського форуму неурядових ініціатив.

Громадські архіви – це неурядові організації, неформальні групи та державні бібліотеки в невеликих населених пунктах, які, проявляючи ініціативу знизу, займаються віддаленим документуванням історії. «Останнім часом у Польщі помітна мода на відкривання свого минулого й дослідження родинної історії. Під час таких пошуків люди часто натрапляють на різні пам’ятки з минулого й не знають, що з ними робити. Громадські архіви мають шанс заповнити цю прогалину», – сказав директор «Осередку Карта» Артур Юзьвік.

«Громадські архіви створюють ті, хто захоплюється історією, хто на основі окремих деталей чи архівних фотографій можуть розповісти історію їхніх героїв. На противагу державним архівам, які переважно займаються документацією публічного життя, ці архіви збирають інформацію про щоденне життя та стають джерелом додаткових історичних знань. Так формується громадська історія», – додав Юзьвік.

«Перший Конгрес громадський архівів пройшов два роки тому. Перед його організацією було внесено зміни до законів про  архіви, в результаті чого Головна дирекція державних архівів отримала можливість проводити відкриті дотаційні конкурси для неурядових організацій, які мають у своїх фондах якісь архівні матеріали. Завдяки цьому сьогодні в Польщі можна помітити значне збільшення кількості громадських архівів. Цьогорічний конгрес покликаний підсумувати те, що відбувалося впродовж цих останніх двох років», – відзначив Артур Юзьвік.

Конгрес громадських архівів має також на меті поширення серед архівістів знань щодо застосування сучасних технік контакту з локальною спільнотою. Одна з них – поширення здобутих знань за допомогою «Вікіпедії».

Кшиштоф Махоцький із товариства «Wikimedia Polska» сказав, що співпраця «Вікіпедії» з громадськими архівами полягає в оприлюдненні матеріалів, якими володіють ці архіви, завдяки чому вони можуть виконувати свою місію, а сама «Вікіпедія» розширює свої фонди. Разом з «Осередком Карта» ми намагаємося залучити до співпраці невеликі громадські архіви, які тільки починають користуватися цифровими засобами оприлюднення своїх фондів та їхньою архівізацією, для чого, зрештою, і служить розроблена «Осередком Карта» система «OSA». Ми провели два тренінги для громадських архівів із розміщення матеріалів у «Вікіпедії», плануємо кілька наступних», – сказав Махоцький.

«Осередок Карта» ділиться своїми архівними матеріалами з «Вікіпедією» та допомагає іншим громадським архівам оприлюднювати принаймні ту частину фондів, які, згідно із законодавством, можна оприлюднювати в репозитарії файлів «Wikimedia Commons». «У зв’язку із законодавчими обмеженнями ми знаходимося тільки на початку такої співпраці. Наприклад, ми не можемо оприлюднювати фотографії, коли не знаємо, хто є їхнім автором, бо це може потягнути за собою порушення авторського права. Громадські архіви мають повне право мати такі фонди, «Вікіпедія», на жаль, – уже ні», – зазачив Махоцький.

Подібну співпрацю з листопада 2015 р. «Вікіпедія» веде з Національним музеєм у Варшаві, надаючи репродукції творів із фондів музею. «Таким чином, багато осіб можуть довідатися про те, що такі фонди взагалі існують і при нагоді одразу ознайомитися з їхньою історією. Працівники Національного музею і волонтери підготували для «Вікіпедії» також багато статей, які стосуються польського живопису і художників, а також галереї «Faras» імені Казімежа Міхаловського й польських розкопок з Нубії. Ми хотіли би, щоб із часом співпраця з громадськими архівами була такою ж результативною».

Джерело: Dzieje

Схожі публікації
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.
Фундація «Świat na Tak» запрошує дітей та молодь польського походження, а також дітей поляків, які проживають за межами Польщі, віком від шести до 22 років до участі в XVII конкурсі «Бути поляком» (модуль А).
Лише до завтра, 11 листопада, можна милуватися мультимедійною проєкцією «Корона і держава: 1000 років королівства». Це розповідь про тисячолітню історію польської державності, висвітлена за допомогою 2D- і 3D-анімації, світла та звуку.
Через чотири роки після ухвалення Сеймом закону про відтворення західної частини площі Пілсудського Міністерство культури розпочинає роботи з відбудови Саксонського палацу, палацу Брюля та трьох історичних кам’яниць.