Польща і світ
Експерти Бундестагу впевнені, що претензії Польщі безпідставні

Наукові експерти Бундестагу дійшли до висновку, що польські репараційні претензії щодо збитків під час Другої світової війни безпідставні. Про це повідомляє видання «Frankfurter Allgemeine Zeitung», посилаючись на висновок, підготований науковими службами парламенту.

Експертиза свідчить, що можливі претензії з огляду на німецькі злочини, скоєні під час Другої світової війни, втратили силу щонайпізніше в момент підписання договору в 1990 р., адже «Польща в рамках переговорного процесу, щонайменше мовчки, відмовилася від їхнього провадження», – йдеться в «Frankfurter Allgemeine Zeitung».

Тоді панувала згода щодо того, що договір (про остаточне врегулювання стосовно Німеччини від 12 вересня 1990 р.) «припиняє на сьогодні усякі репараційні претензії проти Німеччини». На додаток, всі потенційні претензії втратили силу через давність.

Віце-глава Бундестагу Йоганнес Зінгхаммер, який доручив науковцям у парламенті підготувати висновок, сказав, що «після сповненого стражданнями минулого між Німеччиною та Польщею розвинулися добросусідські відносини». «Польські вимоги щодо репарацій із юридичного погляду приречені на поразку. Вони є запереченням спільного, скерованого в майбутнє, проекту між Німеччиною та Польщею, і навіть більше – вони можуть призвести до небезпечних наслідків», – зазначив політик баварської партії «Християнсько-громадський союз».

Зінгхаммер нагадав про послання польських єпископів до їхніх німецьких братів від 1965 р., який містить слова «прощаємо і просимо про прощення», підкреслюючи, що була ефективною саме така позиція, а не нагадування про взаємні кривди.

У висновку наукових служб Бундестагу наводиться також позиція німецького уряду від 1999 р., у якій йдеться про те, що вже пройшло понад 50 років від закінчення війни, та про договір «2+4».

Як зазначено у висновку, позиція, «яка стосується відсутності державних репараційних претензій у відносинах Німеччини та Польщі, відповідає чинному міжнародному праву». На думку Бундестагу, не існують також індивідуальні претензії зі сторони поляків: міжнародне право «не знає претензій щодо компенсації або відшкодування з боку приватних осіб проти держав».

Індивідуальні претензії
Автори висновку відзначають, що індивідуальні претензії щодо відшкодування за воєнні збитки можна брати до уваги, щоправда, у зв’язку з розвитком розуміння прав людини, однак «ця тенденція не проклала собі дороги ані у практиці відносин між державами, ані в теорії міжнародного права».

У розміщеному окремо коментарі «Frankfurter Allgemeine Zeitung» пише, що між Німеччиною та Польщею «немає незакритих рахунків». На думку видання, міжнародне право у справах відшкодування однозначне, тому Німеччина не повинна побоюватися цих претензій. Автор нагадує, що Польща, «на яку свого часу напали й територію якої поділили між собою Німеччина та Радянський Союз», зараз є партнером Німеччини в ЄС і НАТО. «Як можна понад 70 років після закінчення війни ручатися за себе, коли одна сторона все ще вимахує величезними рахунками?» – запитує автор коментаря.

Джерело: tvp.info

Схожі публікації
Відвідування Кельнського собору, однієї з найважливіших пам’яток Німеччини та символу Кельна, незабаром стане для туристів платним.
Майже у всій Німеччині сьогодні на світанку розпочався 48-годинний попереджувальний страйк у громадському транспорті.
Баварська газета Muenchner Merkur різко оцінила позицію частини західних політиків.
Учора, 17 лютого, міністри транспорту Польщі, Німеччини та Франції підписали декларацію про співпрацю щодо розвитку залізничного транспорту.
Ще десятиліття тому західний капітал вирішував, що робити в Польщі. Сьогодні ситуація виглядає зовсім інакше.
Німецьке Міністерство внутрішніх справ повідомило, що до кінця січня цього року з країни виїхали близько 470 тис. українців.
Ще недавно це було важко уявити. Броварні, які створювали моду на крафтове пиво, сьогодні борються за виживання, а чергові культові бренди звертаються по захист від банкрутства.
Згідно з новими даними, Німеччина має найстарших працівників у всьому Європейському Союзі. У 2024 р. 24 % зайнятих мали від 55 до 64 років.
Сотні танків прямують до сусіда Польщі. Литва стане одним із найважливіших пунктів присутності Бундесверу за межами Німеччини.