Польща
Археологи виявили в Ланцуті дім, якому 6 тисяч років

Житловий дім епохи раннього неоліту виявили під час археологічних розкопок у Ланцуті (Підкарпатське воєводство). Дослідження показали, що будинок збудували близько 6,5–6 тис. років тому.

Дім належить до маліцької культури. Мацей Дембєц з Інституту археології Жешувського університету, який брав участь в уже закінчених розкопках, розповів, що разом із домом археологи віднайшли також рештки глиняної печі та багато керамічних і кам’яних пам’яток.

Дім у Ланцуті сягає завдовжки 20 м. Його стіни були наповнені плетінкою, обліпленою глиною. На думку Дембєца, таке відкриття рідкісне для Підкарпаття.

«До сьогоднішнього дня на території Підкарпаття були знайдені лише поодинокі приклади таких довгих будинків маліцької культури. Споруда в Ланцуті мала двосхилий дах, довжину щонайменше 20 м, вона спиралася на п’ять рядів стовпів», – розповідає археолог. Крім цього, в Ланцуті виявили кілька тисяч фрагментів кераміки, а також кількасот кам’яних пам’яток, зокрема з обсидіану. Дембєц нагадав, що обсидіан – це кам’яна сировина вулканічного походження, а найближчі родовища цієї сировини знаходяться у Східній Угорщині.

«Його присутність в Ланцуті свідчить про далекосяжні міжкультурні контакти. Обсидіан потрапив на територію Польщі через карпатські перевали, ймовірно, шляхом обміну», – пояснив науковець. Він додав, що знайдені керамічні пам’ятки є фрагментами глиняного посуду, який можна ідентифікувати з двома неолітичними археологічними культурами: маліцькою та дещо молодшою люблінсько-волинською. У свою чергу, кам’яні пам’ятки – це різного роду предмети, виготовлені з каменю, переважно з кременю та обсидіану. Було знайдено також кільканадцять сокир, виготовлених зі шліфованого каменю, але – як підкреслив археолог – не з кременю.

Пам’ятки розмістять у складі Інституту археології Жешувського університету, а потім над ними проводитимуть подальші дослідження. Розкопки проходили в липні та на початку серпня цього року, їх проводили для дослідження території, на якій запланували збудувати багатоквартирні будинки.

Археологічну неолітичну стоянку в Ланцуті відкрили кількадесят років тому, а розкопки там проводили наприкінці 80-х – на початку 90-х років минулого століття. Їх проводила Александра Грущинська з Окружного музею в Жешуві; вона відкрила стоянку культури лінійно-стрічкової кераміки. Стоянка була забудована щонайменше кількома довгими будинками.

Культура лінійно-стрічкової кераміки – це перша осіла культура на польських землях. Саме тоді люди почали обробляти землю та завели домашніх тварин. Дерев’яні будинки, які споруджували в ті часи, розташовувалися у плані прямокутника і мали стовпову конструкцію стін. Ця культура на польських землях датується 5,5–4,8 тис. рр. до Різдва Христового.

Її продовженням була маліцька культура, яка розвивалася на Краківській, Мєховській та Сандомирській височинах, а також на території сучасного Підкарпаття аж до територій Західної України.

Джерело: wprost.pl

 

Схожі публікації
За процедурою, лише після рішення Апеляційного суду, якщо воно підтвердить постанову Окружного суду у Варшаві, матеріали будуть передані міністру юстиції для остаточного рішення.
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
На Підкарпатті завершили будівництво опор під найвищу естакаду в Польщі. Об’єкт зводять на відрізку швидкісної дороги S19 Бабіца–Яворник.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
Розпочинається підготовка до будівництва об’їзної дороги Ряшева. Найближчим часом має бути оголошено тендер на розробку цього проєкту. Дорога стане важливою артерією для відбудови України після війни.
У 2025 р. Бещадський відділ Прикордонної служби оформив перетин польського кордону громадян 172 країн світу.
У Гізі офіційно відкрили найбільший у світі музей, присвячений одній цивілізації. Великий Єгипетський музей розташований лише за кілометр від пірамід.
Після восьми років інтенсивних археологічних досліджень перуанські вчені зробили сенсаційне відкриття.
Генеральна дирекція національних доріг і автомагістралей РП отримала дозвіл на будівництво відрізка швидкісної дороги S19 між Дуклею та державним кордоном зі Словаччиною в Барвінeку.