98 років тому, в ніч із 16 на 17 серпня 1919 р. вибухнуло Перше Сілезьке повстання, яке охопило території Рибницького і Пщинського повітів та частину промислового округу. Цей спонтанний протест польського населення придушили через 10 днів, проте він підготував підґрунтя для двох чергових повстань у наступні роки.
Безпосередньою причиною повстання став розстріл шахтарів із копальні «Мисловіце», які домагалися виплати зарплатні. Коли 15 серпня 1919 р. натовп увірвався через браму, німецьке військо відкрило вогонь. Тоді загинули 7 шахтарів, дві жінки та тринадцятирічний хлопець.
Проте в Сілезії ситуація почала загострюватися ще раніше. У травні на Версальській конференції прийняли рішення про те, що державна приналежність економічно привабливих територій Сілезії повинна визначатися на референдумі. З огляду на економічні труднощі в регіоні свою роботу припинили 40 шахт. Шахтарі не отримували зарплатні, тож вирішили провести загальний страйк.
Наступного після розстрілу дня жителі сілезьких міст почали нападати на пости Греншутц – німецької прикордонної охорони. Вони зайняли Тихи, Радзьонків, Пєкари та частину міста Катовіце, зокрема залізничний вокзал Катовіце-Лігоцє. Німцям невдовзі вдалося відбити ці пункти. Зважаючи на перевагу ворога, 24 серпня керівники повстання припинили бої. 26 серпня, оскільки була відсутня допомога з боку польської держави та коаліції, жителі Сілезії припинили боротьбу.
Джерело: niezalezna.pl
