Спосіб приготування традиційного люблінського пляцка – цибуляжа, а також пов’язані з ним традиції та легенди можна дізнатися в Регіональному музеї цибуляжа, який відкрили в Любліні.
«Наш заклад – це живий музей, експонатів у ньому небагато, – розповідає його засновник Роберт Драпала. – Організовуємо покази, під час яких кожен може власноруч приготувати тісто і фарш для цибуляжа, а також ознайомитися з історією пляцка, цікавинками і легендами на його тему. Не випікаємо їх самі, гості отримують цибуляжі з сертифікованої пекарні».
Драпала не є пекарем. На ідею заснувати такий музей його наштовхнули подорожі, під час яких він побачив, як різні міста просувають себе завдяки регіональним традиціям. «Характерним для Торуня є пряник, а для Любліна – цибуляж. Варто про них розповідати, туристи часто про них не знають», – каже він.
У Музеї розповідають легенду про те, як почали випікати цибуляжі. Колись давно до єврейського дому в околицях Казімежа Дольного прибув втомлений молодик і попросив про гостину. Молода єврейка Естерка мала тільки борошно, цибулю і мак. З тих продуктів випекла пляцек, який дуже смакував гостеві. А гостем виявився сам король Казимир Великий.
Історичні перекази стверджують, що цибуляж належить до єврейської кухні. У ХІХ ст. його випікали євреї з Любліна, а також Казімежа Дольного та Замостя. У періоді між війнами страва вже була популярною серед польського населення. Нині цибуляжі випікає багато пекарень у регіоні.
Тісто для цибуляжів готують із пшеничного борошна з додавання масла та молока. Пляцки формують вручну. За традиційними рецептами, цибулю потрібно дрібно різати кубиками та вимішувати з борошном за 3–4 години перед випіканням, а перед викладанням пляцка до печі покласти фарш, аби цибуля пустила сік.
У 2014 р. цибуляж включили у Список регіональних продуктів ЄС.
Джерело: polscha.travel
