Польща та Україна
Сепаратисти на Донбасі створили мережу трудових таборів

Проросійські сепаратисти за схваленням Москви створили на окупованому ними Донбасі мережу трудових таборів. Про це повідомило німецьке радіо «Deutschlandfunk», посилаючись на Східноукраїнську групу з прав людини. Медіа називають їх «ГУЛАГами за схваленням Москви».

«У самому центрі Європи існує держава, яка спирається на невільницьку працю», – сказав «Deutschlandfunk» Павло Лисянський, засновник групи, яка займається вивченням випадків порушення прав людини в Україні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ООН ЗАСТЕРІГАЄ: «ДОНБАСУ ЗАГРОЖУЄ ХІМІЧНА КАТАСТРОФА»
ГОСЕВСЬКА: «МИРНИЙ ПРОЦЕС НА ДОНБАСІ ВІДСУТНІЙ»
ВИСТАВКА «НАЙКРАСИВІШІ КОНЦЕНТРАЦІЙНІ ТАБОРИ» ШОКУЄ

Серед в’язнів новітнього ГУЛАГу знаходяться люди, яких утримують у таборах, попри те, що вони вже відбули повний термін покарання. Радіо наводить приклад Олександра Єфрешина, якого у 2011 р. осудили за крадіжку автомобіля. У 2014 р. він мав вийти на волю, однак владу в Лушанську, де він проживав, захопили сепаратисти.

«Усі українські суди та інші урядові інституції були розпущені. Мій адвокат подав заяву про моє звільнення, проте влада Луганська відмовила. Вони сказали, що амністію прийняли інші, і вони не будуть впроваджувати її у життя», – розповідав на радіо Лисянський. Ув’язнений вийшов на волю лише через три роки, після того, як втрутилися активісти.

«Спочатку я повинен був валити ліс. Потім ми виготовляли матеріали для будівельної промисловості. Від сьомої ранку до сьомої вечора я працював і майже нічого не отримував. Часто мені давали цигарки. Раніше я хоч міг сам вибирати, чи працювати мені у в’язниці, чи ні, я міг працювати всього дві години на день. Але тепер вони вирішили, що буде трудовий табір, а того, хто не хоче працювати, будуть карати», – сказав Єфрешин.

Прибутки від праці ув’язнених йдуть на фінансування системи влади в зайнятій сепаратистами Східній Україні. Лисянський вважає, що надходження від праці в’язнів становлять від 300 до 500 тис. євро на місяць.

Відповідно до даних організації, у 20 таборах на території ДНР і ЛНР перебувають 10 тис. в’язнів, яких сепаратисти змушують до невільницької праці. «Серед них  як осуджені перед конфліктом в Україні, так і осуджені сепаратистами. Працюють там також військовополонені», – зазначив Павло Лисянський із Східноукраїнської групи з прав людини.

Вважається, що від початку конфлікту в самій Луганській народній республіці осуджено понад 3 тис. осіб. Проблема полягає в тому, що це не були нормальні судові процеси. «Може виявитися, що це дійсно злочинці, але там ніхто не має юридичного захисту, оскільки право як таке не існує», – говорить Лисянський.

Доля в’язнів пенітенціарних закладів, які не є політичними в’язнями, поки не була предметом дискусії під час зустрічей у так званому нормандському форматі (Німеччина, Франція, Росія та Україна). Українські правозахисні організації дорікають владі у Києві, що вона занадто мало дбає про цю категорію в’язнів.

Джерело: rmf24.pl

Схожі публікації
Посла Російської Федерації Георгія Міхна викликали до Міністерства закордонних справ Польщі. Причиною виклику, як повідомив речник МЗС, є прагнення висловити солідарність із Німеччиною.
Головна комендатура Прикордонної служби Польщі відкрила тендер на постачання п’яти нових автомобілів спостереження. Транспортні засоби мають бути оснащені оптоелектронними приладами, а також системами виявлення та відстеження безпілотних літальних апаратів. Про це повідомляє infosecurity24.pl.
Північноатлантична рада засудила дії Росії та підтвердила повну солідарність із Польщею і Румунією після порушень їхнього повітряного простору.
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення залишити три українські об’єкти всесвітньої спадщини у Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.
Поляки перебувають у своєрідній бульбашці переконання, що Росія на них не нападе.
Лише дві дивізії були б готові до негайної оборони Польщі в разі нападу Росії, повідомляє Rzeczpospolita.
Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що найбільші обсяги допомоги Україні було надано у 2022–2023 рр.
Міністри оборони Латвії, Нідерландів і Великої Британії під час зустрічі у Ризі заявили про необхідність тіснішої співпраці у сфері дронів та безпілотних систем.
Унаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч із суботи на неділю зазнали пошкоджень приміщення двох польських організацій.