Економічний вплив біженців з України на польську економіку у 2025 р. сягнув 2,4 % ВВП, що дорівнює 94 млрд злотих.

За даними звіту Управління Верховного комісара ООН у справах біженців і компанії Deloitte, інтеграція мігрантів на ринку праці постійно зростає.

Згідно з документом «Аналіз впливу біженців з України на польську економіку», українці дедалі помітніше присутні на національному ринку праці. Рівень їхньої зайнятості систематично зростав – із 61 % у 2023 р. та 69 % у 2024 р. до 76 % у 2025 р. Це означає, що він перевищив загальний показник для польського суспільства, який у III кварталі минулого року становив 75 %.

Згідно з оприлюдненими даними, 87 % домогосподарств біженців з України отримували доходи від роботи. Це на 7 % більше, ніж у 2023 та 2024 рр. Як наголошено, соціальні виплати становили невелику частку доходів українців у Польщі: лише 10 % надходило від польської допомоги, а 2 % – від української.

Аналітики повідомили, що робота в тіньовому секторі стосується значної частини біженців з України, а її реальні масштаби, ймовірно, більші, ніж свідчать дані опитувань. Згідно з висновками, серед осіб працездатного віку про неофіційну роботу повідомили 9 % працевлаштованих, тоді як про неофіційну самозайнятість заявляють лише українки – 16 %.

У звіті звертають увагу на те, що 42 % українців, які мають PESEL UKR, працюють за стандартним трудовим договором, тоді як серед поляків цей показник становить 80 %. Як наголошено, біженці з України часто працюють на посадах, які не відповідають їхній кваліфікації, хоч 62 % з них мають вищу освіту. Водночас їхнє матеріальне становище покращується, про що свідчить зростання медіанного чистого заробітку на 45 % у 2023–2025 рр. Торік він досяг приблизно 85 % середнього показника в Польщі.

Як зазначено, 13 % біженців з України працездатного віку ведуть у Польщі власну підприємницьку діяльність, до того ж кожен п’ятий із них має найманих працівників. Загалом із 2022 р. українці подали близько 135 тис. заяв на реєстрацію одноосібних підприємств.

«Наявні дані свідчать, що підприємницька активність українців приносить користь польській економіці та не витісняє з ринку польські компанії», ‒ йдеться у звіті. Аналітики, посилаючись на дані Центрального осередку господарської інформації, повідомили, що на початку 2026 р. в Польщі діяли 26 984 компанії з українським капіталом.

«У міру зростання зайнятості серед біженців розрахунковий вплив на ВВП збільшився до 2 % у 2023 р., 2,3 % у 2024 р. та 2,4 % у 2025 р. Вартість цього впливу у 2025 р. відповідає додатковому ВВП на рівні 94 млрд злотих. Прогнозують, що до 2035 р. цей внесок сягне 2,8 % ВВП», ‒ йдеться у звіті. Це та величина, яку польська економіка втратила б, якби біженці раптово з неї зникли.

«Біженці підтримують економічну активність у Польщі в багатьох аспектах, зокрема завдяки працевлаштуванню, підприємницькій діяльності та споживчим витратам. Вони сприяють наповненню державних фінансів, сплачуючи податки та внески на соціальне страхування», ‒ зазначили автори звіту.

Витрати на охорону здоров’я біженців у розрахунку на одну особу значно нижчі, ніж у випадку громадян Польщі, про що свідчать дані Національного фонду охорони здоров’я. Середня вартість лікування біженця з України становила 694 злотих, тоді як на одного громадянина Польщі припадало 4640 злотих. На думку аналітиків, у шість разів нижчі витрати та зростання надходжень від внесків призвели до профіциту бюджету Національного фонду охорони здоров’я від обслуговування громадян України, який у 2025 р. сягнув 1,8 млрд злотих.

Також зазначено, що з 2022 р. помітно зростає кількість медиків з України, які мають право працювати за професією в Польщі. Наприкінці 2025 р. вони становили 2,4 % лікарів та 0,8 % медсестер. Дані Управління соціального страхування РП свідчать про їхню вищу за середню частку серед санітарок (12,9 %) та асистенток стоматолога (12 %).

«Їхній внесок допоміг пом’якшити кадровий дефіцит у польській системі охорони здоров’я, а водночас покращив доступ до медичних послуг не лише для поляків, а й для пацієнтів, які розмовляють українською», ‒ підсумували автори.

Біженці з України зосереджені передусім у великих містах Польщі. У відсотковому співвідношенні найбільшу частку населення вони становлять у Вроцлаві (7,2 %), Перемишлі (6,6 %) та Прушківському повіті (5,9 %), тоді як Варшава посідає п’яте місце (5,1 %). Однак в абсолютних цифрах найбільше людей прийняла столиця (105 018 осіб), майже вдвічі більше, ніж Вроцлав, який посідає друге місце (56 753).