Були два метри завдовжки, вкриті міцною як кольчуга лускою, а своїх жертв «глушили» потужними головами – такими були доісторичні риби, рештки яких виявили палеонтологи в каменоломі Овадув-Бжезінський у Лодзькому воєводстві.

150 млн років тому територія нинішньої Польщі виглядала як нинішні Кариби. Вона була всіяна тисячами островів та острівців у теплому, але мілкому морі. Його дно було вкрите карбонатною платформою із кальциту, арагоніту та різних мінеральних останків із гідрокарбонату кальцію.

«У такому середовищі чудово зберігаються скаменілі рештки», – розповідає аспірант Музею та інституту зоології Національної академії наук у Варшаві Даніель Тиборовський, який дослідив та описав два види доісторичних риб.

Одним із найбагатших на скаменілі рештки місць на території Польщі, є каменолом Овадув-Бжезінський, розташований у північній частині Свентокшиських гір. Багато тамтешніх знахідок відкривають науці нові родини та види. Справжнім скарбом є останки першого, виявленого у Польщі птерозавра (летючого плазуна), вік якого оцінюється у 148 млн років, першої відомої у Польщі бабки Юрського періоду, найповніший у Польщі скелет іхтіозавра (морського плазуна) та риби.

«Серед багатьох видів, особливу увагу привертають останки риб, адже їх скам’янілі рештки досить рідко зберігаються», підкреслює Тиборовський. Тим часом у польському каменоломі вони зустрічаються найчастіше після викопних решток двостулкових. Науковець дослідив та описав дві найкраще збережені знахідки, тобто останки двох груп променеперих риб: Pachycormiformes і Halecomorphi.

Pachycormiformes – це вимерлі риби, які не мають еволюційних нащадків. Найбільші відомі особини мали 12 метрів довжини.

«Раніше у давніх морях вони займали місце нинішніх китів. Зрештою, вони були дуже на них схожі. Деякі риби із цієї групи харчувалися планктоном, але останки, виявлені нами в Овадові, належали хижим рибам», – розповідає у розмові з «PAP» Тиборовський.

Інша риба, із групи Halecomorphi (вид – Caturus giganteus), була схожою на неї зовні та мала подібну поведінку. Велика і масивна луска цієї риби була вкрита ганоїном – дуже твердою речовиною, схожою на емаль.

«Тому тіло риби було гладеньким та блискучим, а водночас витримувало механічні пошкодження. Це була свого роду кольчуга. Сьогодні луска зазвичай тонка і еластична», – описує дослідник. Крім захисної функції, луска виконувала завдання «складу мінералів», яким риба користувалася у скрутні часи.

Щоб відтворити вигляд риби, що жили на Землі мільйони років тому, аспірантові довелося використати новаторську у польській палеонтології техніку – мікротомографію. Спершу не було зрозуміло, кому належать знайдені останки: рибі чи великим іхтіозаврам. Крім того, хоча викопні рештки збереглися до наших часів у доброму стані, вони крихкі і при спробі дістати їх із вапна, в якому вони зберігаються, існував ризик знищення.

Власне тому Тиборовський вирішив зробити томографію. Дослідження проводили у лабораторії Сілезького університету. Таким чином науковцеві вдалося визначити види обох знахідок. На основі даних, отриманих протягом дослідження, науковець підготував тривимірні моделі щелеп.

«Моделі збільшених у кілька разів щелеп спершу мали використовуватися як реквізит під час популярнонаукових лекцій. Швидко виявилося, що під час спостереження я виявив деталі, які не були очевидними під час аналізу картинки на екрані», – згадує науковець.

Використання мікротомографії та дослідження розташування зубів дозволило встановити деталі будови зубів. В однієї із риб (Pachycormiformes) верхня частина передніх зубів була вкрита акродентином – сильно мінералізованим дентином. «Це означає, що передні зуби були дуже витривалими. Водночас щелепа риби була дуже масивною. З самого переду у ній був окремий великий гострий зуб», – сказав науковець.

«Це дозволило зрозуміти, як полювала ця доісторична риба. Найймовірніше, вона із великою швидкістю вдаряла свою жертву, як таран, та насаджувала на передній зуб, як сьогодні це робить баракуда», – вважає Тиборовський.

Джерело: Rzeczpospolita

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
РЕШТКИ ВЕЛИЧЕЗНОГО КОСТЕЛУ В ЦЕНТРІ ПОЗНАНІ. «МАСШТАБИ ВІДКРИТТЯ ПЕРЕКРЕСЛЮЮТЬ УСЕ, ЩО МИ ЗНАЄМО»
БУДУЮЧИ ДОРОГУ, ВИЯВИЛИ ТРЬОХТИСЯЧОЛІТНІ ПОХОВАННЯ
ГДАНСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ ЗНАХІДКИ: ГОТИЧНІ МУРИ ТА КЕРАМІКА
ТРИТИСЯЧОЛІТНІ БРИТВИ ЗНАЙДЕНО В МОГИЛАХ КОВАЛІВ