У Сибіру про польську історію нагадують місця пам’яті, географічні назви й розпорошені на цій території польські громади. Сьогодні Сибір як місце для проживання на кілька років чи назавжди обирають польське духовенство, вчителі та бізнесмени.

Політика не стоїть на заваді польським підприємцям, що працюють в Іркутську, головному місті Східного Сибіру.

«Я працюю з людьми, а не з політиками, тому я не відчуваю жодних проблем»,  – говорить один із них, Роберт Кшиштофорський. На сьогодні він займається кількома видами діяльності: виробництвом меблів, мережею меблевих магазинів, дистрибуцією солодощів, є власником кінотеатру та художньої галереї. Специфікою економічної діяльності є те, що, незважаючи на закони і правила, «дуже важливими є міжлюдські відносини», – каже Кшиштофорський.

«Не порушуючи правил, можна чогось досягнути або ж нічого. Все залежить від того, як складуться відносини між представниками влади, підприємцями, зокрема на особистому рівні», – додав він.

«Економічна активність поляка в Сибіру така ж, як у Польщі», – каже Павел Кабеліс, власник туристичної компанії, що організовує поїздки до Іркутська і на озеро Байкал. Застерігає, що він сам, як громадянин Росії, не мав жодних проблем із відкриттям бізнесу, в той час по-іншому може скластися ситуація у бізнесмена, який недавно прибув із Польщі.

Польські священики на Камчатці
Коли в Усольє-Сибірському отець Мірослав Зєнба розповідає історію костелу Святого Рафала Каліновського, багато разів згадує долю цього польського засланця до Сибіру, теж кармеліта, як і він. Пізніше, після січневого повстання, Святий Рафал потрапив до Усолє, коли йому замінили смертну кару каторгою.

Отець Зємба вже дев'ятий рік живе в Сибіру. «На початку найбільшою проблемою для мене було усвідомлення відстані – йдеться не про те, що я перебуваю в іншій країні, а саме про відстань. В Іркутській єпархії, куди входить не тільки Сибір, але й Камчатка і російський Далекий Схід, працює духовенство з усього світу, але поляки є найбільшою групою. Серед тих поляків, які зараз живуть і працюють у Сибіру, є й черниці. В Іркутській області є кармелітки, а також сестри альбертинки, що допомагають бідним. Вони працюють у дитячих садках, із важкими дітьми. Отець Зємба, що розповідає про перебування у Сибіру, підкреслює, що жодного разу в нього не виникало труднощів через те, що він поляк, і що парафіяни дуже тепло його прийняли. «Ми стали дуже близькими», – підсумовує він.

Він зізнається, що Сибір залишиться в його серці назавжди.

Джерело: tvp.info