Наскільки добре польські міста підготовлені до війни? Відповідь на це питання дає новий звіт Bank Gospodarstwa Krajowego.

Експерти проаналізували стійкість місцевих органів самоврядування до різних типів загроз. Згідно з документом, рівень безпеки в Польщі дуже неоднорідний і залежить від багатьох факторів. Аналіз чітко показав, які міста та воєводства є найбільш безпечними в умовах можливого збройного конфлікту.

Bank Gospodarstwa Krajowego оприлюднив звіт, у якому визначено, які польські міста та гміни найкраще підготовлені до кризових ситуацій, зокрема до загроз, пов’язаних із війною. Згідно з аналізом, рівень безпеки в країні залежить не лише від географічного положення, але й від розвитку інфраструктури, економічної значущості та якості державних послуг.

To najbardziej bezpieczne miasta w Polsce w razie wojny. Ujawnili nową listęhttps://t.co/SEdB007YJA

— Forsal.pl (@forsalpl) January 14, 2026

BGK оцінював стійкість органів місцевого самоврядування як здатність підготуватися до кризи, ефективно реагувати під час неї та відновлюватися після її завершення. Дослідження охопило чотири основні категорії загроз: природні катастрофи, кризи у сфері охорони здоров’я, гуманітарні виклики, військові загрози (включно з кібератаками та гібридними діями).

Експерти наголошують: далеко не все залежить від місцевої влади. Географічне положення, близькість до кордонів, особливості рельєфу, демографічна структура – це фактори, на які місцева влада не може вплинути, але які безпосередньо визначають рівень ризику.

Найстійкіші до криз органи місцевого самоврядування вирізняються розвиненою інфраструктурою, високою якістю державних послуг, потужною підтримкою на регіональному й загальнодержавному рівнях. Добре підготовлені міста мають значно кращі шанси мінімізувати наслідки воєнних конфліктів, природних лих, епідемій чи гуманітарних криз.

Згідно зі звітом, до п’ятірки найкраще підготовлених міст країни увійшли Краків, Познань, Вроцлав, Катовіце та Ряшів. Саме там найбільш розвинена актикризова інфраструктура, найкращий доступ до лікарень, енергетичних систем та транспортних мереж. На практиці це означає вищу ймовірність збереження безперервності надання державних послуг і швидше реагування на загрози.

Водночас експерти BGK зазначають, що найбільший військовий ризик стосується міст, розташованих поблизу східного кордону, а також великих економічних центрів. На першому місці серед найбільш вразливих опинилися Варшава та Гданськ. Їх економічне та інфраструктурне значення робить ці міста потенційно привабливими цілями в разі військового конфлікту.

Проте, за оцінкою фахівців BGK, найкритичнішим і найбільш вразливим місцем у Польщі залишається так званий Сувальський коридор. Гміни, розташовані між кордонами з Росією та Білоруссю, перебувають під особливо високою загрозою військового характеру, ризикують опинитися в інформаційній і транспортній ізоляції в разі ескалації конфлікту. Слабша інфраструктура лише суттєво посилює цю небезпеку.

Натомість великі міста (насамперед через міграційні процеси та високу концентрацію населення) є найбільш вразливими до гуманітарних криз. До цієї групи належать Варшава, Вроцлав, Краків, Гданськ і Познань.

А от щодо стійкості до природних і медичних загроз найкращі показники мають Сопот, Катовіце, Познань, Ряшів, Варшава, Краків, Вроцлав і Гданськ. Великі міські агломерації мають розвинену інфраструктуру, потужні рятувальні системи, добре розгалужену мережу охорони здоров’я та ефективні механізми реагування на повені, посухи, екстремальну спеку та інші природні лиха.