Польща
Поляки зізналися, про який інтернет мріють

Результати проведеного опитування свідчать, що поляки мають конкретні очікування щодо інтернету в майбутньому.

Поляки перестали безкритично захоплюватися інтернетом. Хоч вони й надалі цінують його практичні переваги, дедалі частіше користувачі помічають недоліки та загрози: маніпуляції, дезінформацію, відсутність прозорості та повного контролю над персональними даними.

Онлайн-банкінг, організація дня, контакт із близькими ‒ у цих аспектах інтернет в очах поляків дуже виправдовує себе. 71 % опитаних позитивно оцінює такі інструменти повсякденного вжитку, а 69 % респондентів задоволені месенджерами. Інтернет-покупки, соціальні мережі та стримінг також отримують схвалення користувачів.

Попри це, поляки вбачають, що мережа могла б функціонувати краще. 38 % вказують на необхідність покращення достовірності інформації, а 22 % ‒ на потребу більшої інклюзивності. До того ж споживачів непокоять маніпуляції та повсюдне використання персональних даних.

«Якщо проаналізувати ці результати, то можна помітити, що полякам в інтернеті найбільше заважає низька достовірність інформації і побоювання, що персональні дані можуть бути використані проти користувачів. Ми маємо справу зі звичайними людськими страхами, пов’язаними з тим, що технології, які дозволяють масово створювати контент, можуть обернутися проти людей», ‒ прокоментував експерт платформи World Кароль Хілімонюк.

Лише 28 % опитаних вважають, що в мережі переважає вартісний контент. 36 %  дотримуються абсолютно протилежної думки. Природньо, що більшість поляків хочуть, щоб інтернет надавав їм більше фактів та менше дезінформації.

Учасники опитування вказали конкретні рішення, які, на їхню думку, покращили б якість інтернету. 47 % хочуть більше інструментів для виявлення шахраїв, а 38 % вимагають більшої відповідальності інтернет-платформ за безпеку користувачів і кращого контролю над персональними даними.

Попри численні зауваження, поляки не втрачають надії. 39 % респондентів вірять, що інтернет стане більш відкритим, безпечним і доступним. Песимістів лише 23 %.

На думку опитаних, ідеальний інтернет майбутнього – це простір, що спирається на три опори. Перша – повний контроль над персональними даними та чіткі правила їх використання. Це забезпечить відчуття безпеки й довіри. Другою важливою умовою є достовірні, перевірені матеріали, засновані на фактах, та боротьба з дезінформацією. Інтернет-користувачі роздратовані фальшивим контентом і маніпуляціями. Вони очікують від інтернет-платформ суворого фільтрування інформації. Третьою опорою є усунення ботів і фальшивих акаунтів, які сьогодні заполонили інтернет. Вони впливають на дискусії, світогляд і формування думок. Поляки хочуть бути впевненими, що по той бік екрана – справжня людина. 81 % респондентів хотів б, щоб акаунти фальшивих користувачів зникли з мережі.

джерело:
Схожі публікації
Польські солдати не повинні брати участь у конфлікті на Близькому Сході, навіть якщо Сполучені Штати цього попросять.
За даними дослідження, проведеного платформою PayPo, поляки підходять до великодніх витрат обережно.
Поляки назвали продукти, які вони мають намір шукати цього року в рекламних буклетах перед Великоднем. Виявилося, що лідером стали зовсім не яйця.
У новому опитуванні поляків запитали, хто винен у вибуху війни на Близькому Сході.
Понад половина поляків не підтримує інтервенцію Сполучених Штатів та Ізраїлю в Ірані. Такі результати опитування, проведеного дослідницькою агенцією SW Research на замовлення порталу Onet.
Результати опитування свідчать, що половина поляків вважає, що Польща повинна отримати ядерну зброю. Виявилося, що найбільше прихильників цієї ідеї – серед виборців правиці.
На фоні зростання міжнародної напруженості поляків запитали, як має діяти Польща під час збройного конфлікту між США та Іраном.
Чи повинні діти віком до 15 років узагалі користуватися соціальними мережами? Понад три чверті поляків вважають, що категорично ні.
Понад 1700 учасникам опитування поставили запитання: «Чи є зазначена держава сьогодні союзником, необхідним партнером чи противником Чеської Республіки?»