Майже половина поляків заявляє, що колись розглядала можливість звернення по психологічну допомогу.

Про це свідчить звіт, підготовлений Інститутом психології Академії наук Польщі та Польським психологічним товариством. 68 % людей визнали, що потребу в такій підтримці відчували протягом останніх 12 місяців.

Експерти б’ють на сполох: попри зростання суспільної свідомості, величезною перешкодою залишаються фінансові критерії та обмежений доступ до фахівців. 

🧠 Blisko połowa Polaków deklaruje, że rozważała skorzystanie z pomocy psychologicznej. Eksperci ostrzegają jednak, że ograniczony dostęp do specjalistów i wysokie koszty terapii wciąż utrudniają dbanie o zdrowie psychiczne.https://t.co/d1YXmCv4WS

— 300Gospodarka (@300gospodarka) November 5, 2025

Згідно з даними Головного статистичного управління РП за перший квартал 2025 р., поляки провели на лікарняних через психічне перевантаження 8 млн днів – це на 0,8 % більше, ніж торік. Серед найбільш поширених симптомів домінують втома, труднощі з концентрацією, стрес і тривале відчуття пригніченості. Кожна четверта людина зізналася, що останнім часом переживала стани зниженого настрою. 

«Саме під час терапії чи психологічних консультацій ми можемо працювати над своїми установками та ресурсами, щоб набути вміння справлятися зі складними ситуаціями, стосунками або тиском. Це не лише порятунок, але й форма розвитку в дусі профілактики, яка може допомогти уникнути серйозної кризи», ‒ вважає психіатр і експерт платформи Multi.Life, доктор медичних наук Анджей Сільчук.

Протягом останнього року візитами до фахівців скористалися 16 % опитаних. У психолога побували 11 % опитаних, а у психотерапевта – 5 %. Більшість відмовляється від терапії через фінансові причини або переконання, що з проблемою має впоратися самостійно. Хоч у Польщі доступні публічні психологічні послуги, 31 % поляків оцінює доступ до них як складний або дуже складний.

Особливо обмежена доступність психотерапії в рамках Національного фонду охорони здоров’я. Дані вказують, що психічні проблеми найчастіше стосуються людей віком 30–39 років, тобто в період найбільшої професійної активності. Водночас молодші покоління, особливо 18–24-річні, заявляють про найнижчий рівень власного психічного благополуччя. Експерти звертають увагу, що саме ця група найчастіше сприймає турботу про психічне здоров’я як природний елемент турботи про себе. 

Зростання кількості лікарняних та очікування працівників змушують дедалі більше компаній долучатися до питань психічного здоров’я. Звіт компанії McKinsey свідчить, що 59 % працівників очікують психологічної підтримки від роботодавця, а дослідження Willis Towers Watson показує, що 66 % компаній у світі вважають емоційний добробут пріоритетом на найближчі роки. 

«Роботодавці не повинні чекати, доки команда перестане функціонувати. Профілактика, гнучкість і доступність підтримки – це основи психологічної допомоги на робочому місці», ‒ наголосив Анджей Сільчук. 

Нове покоління очікує легкого та конфіденційного доступу до фахівців, найбільш охоче вони користувалися б таким послугами в режимі онлайн. Дослідження компанії McKinsey підтверджує, що цифрові рішення в сфері ментального здоров’я найчастіше обирають люди, які раніше не користувалися традиційною терапією. Це доказ, що технології можуть ефективно долати бар’єри та полегшувати доступ до психологічної допомоги.