Результати соціологічного опитування, проведеного на замовлення газети Rzeczpospolita, показало, що понад чверть поляків у разі нападу на країну готові добровільно вступити до армії.

Rzeczpospolita запитує: «Що ми робитимемо, якщо на Польщу буде здійснено напад?» Отож, 25,6 % поляків у разі нападу на країну готові добровільно вступити до армії або організацій, які її підтримують. 36‒37 % респондентів планують залишитися вдома, щоб убезпечувати свою родину чи майно, а майже 13 % ‒ хочуть у разі загрози залишити країну.​ Ще 15 % опитаних заявили, що нічого не будуть робити, а приблизно 5 % ‒ просто не знають, що будуть робити.

Газета порівнює результати з такого опитування у квітні, коли майже кожен третій поляк утік би з Польщі (32,6 %), а у 2023 р. таких осіб було трохи більше 37 %.

4,7 proc. respondentów nie wie, jak by się zachowało. A pozostali? ➡️ https://t.co/gobFZRErKO pic.twitter.com/v0pvzNiWuS

— Business Insider Polska 🇵🇱 (@BIPolska) October 17, 2025

Експерти зазначають, що рівень патріотизму в Польщі стабільно високий, і це відображається і в бажанні захистити державу, і в готовності брати участь у військових або медичних формуваннях. Опитування виявило різницю в підходах між чоловіками й жінками та серед різних вікових груп, причому молодь більш схильна до активного захисту країни.​

Автори підкреслюють, що для ефективного захисту країни не обов’язково бути військовим. Важливі координація зусиль у логістиці, комунікації, підтримці та евакуації, а також розгалужена система підготовки населення до кризових ситуацій. Акцент зроблено на необхідності чіткого комунікаційного плану, щоб кожен знав свої дії в разі війни, зокрема щодо евакуації, укриттів і захисту родини.​

Колишній очільник Бюро національної безпеки РП, генерал Роман Полько розповів про недоліки в комунікації війська з громадянами Польщі та вказав, що політики більше дбають про пропаганду, пов’язану з їхніми рейтингами, аніж про те, щоб схиляти виборців до підтримки держави. Генерал наголосив на важливості ініціативи громадян, а не лише урядових структур. Саме добровільна участь у підтримці країни та суспільній безпеці стала би запорукою мобілізації та успішного організованого спротиву в разі воєнних викликів.