Виявилося, що найбільше від цього страждають молоді жінки, які працюють у великих містах.

Польські працівники дедалі частіше стикаються з психологічними проблемами. Це висновок опитування, проведеного компанією Hedepy for Business. Найгірше свій психологічний стан оцінюють жінки та молоді люди, а основними викликами залишаються стрес і відсутність здорової рівноваги між роботою та особистим життям.

Coraz więcej Polaków ma problemy ze zdrowiem psychicznym. Z badania Hedepy for Business wynika, że kobiety i młodzi czują się najgorzej, głównie przez stres i brak równowagi między pracą a życiem - https://t.co/IPG5nUOtaQ#worklifebalance pic.twitter.com/4SOc6EuOMU

— FOCUS ON Business (@FOB_eu) October 14, 2025

Опитування продемонструвало чіткі відмінності в оцінці психологічного здоров’я залежно від статі, віку та місця проживання. Чоловіки частіше, ніж жінки, заявляють про гарне самопочуття (67 % проти 59 %), а найкраще свій психологічний стан оцінили люди у віці понад 55 років. Наймолодша група, у віці 18–34 роки, значно частіше вказувала на нейтральні або негативні відчуття. 

«Найбільше психологічне навантаження відчувають молоді жінки з великих міст, які намагаються поєднувати професійний розвиток із побудовою особистого життя. Ця напруга, посилена високими суспільними і культурними очікуваннями, призводить до того, що вони швидше відчувають стрес і вигорання», ‒ стверджує співзасновниця компанії Hedepy for Busines Катажина Гризло.

Натомість у сільських районах зафіксовано напрочуд позитивні результати: жителі сіл заявляють про краще психологічне самопочуття, ніж жителі міст середнього розміру. На думку експертів, це може бути пов’язано з повільнішим ритмом життя та меншим тиском повсякденності, хоча це не означає, що жителям сіл незнайома психологічна криза.

Підтримування так званого work-life balance є одним із найскладніших викликів для поляків. Найчастіше про проблеми з цим заявляють жінки та молодь, які тільки розпочинають професійну кар’єру. Найбільші труднощі виникають у великих містах, де професійне життя майже повністю домінує над особистим.

Психологи попереджають, що хронічна відсутність здорової рівноваги призводить до хронічного стресу. У довгостроковій перспективі це призведе до зниження ефективності та зростання кількості лікарняних.

Найвищий рівень стресу стосується осіб у віці 35–54 роки, тобто найбільш активних професійно, які часто виконують управлінські та лідерські функції. Професійне вигорання частіше вражає жінок та працівників із вищою освітою. Дослідники пов’язують це з накопиченням обов’язків і високими очікуваннями. 

«Ми не повинні ігнорувати професійне вигорання. Компанії повинні усвідомити, що психічне здоров’я працівників – це не лише індивідуальна проблема, але й реальний фактор, що впливає на продуктивність і організаційну культуру. Нормалізація хронічного стресу чи надмірної роботи призводить до ситуації, коли вигорання стає стандартом, а цього ми не повинні дозволити», ‒ наголосив директор із розвитку компанії Hedepy for Business Адам Радзький. 

Високий рівень стресу серед лідерів має подвійні наслідки, адже він не лише обтяжує їх самих. Додатково він впливає на стан усієї організації. Надмірне психологічне перевантаження менеджерів може призвести до зниження мотивації, плинності кадрів і спаду продуктивності.

Хоч дедалі більше компаній запроваджують програми добробуту, працівники не вважають їх ефективними. Особливо жінки зазначають, що пропоновані бонуси не відповідають реальним потребам, пов’язаним із психологічним перевантаженням. 

«Якщо ми хочемо говорити про справжні зміни, абонементів у спортзал чи корпоративної піци в п’ятницю після роботи недостатньо. Працівники очікують реальної доступності психологів і системних рішень, які підтримують їхній добробут щодня. Бонуси мають сенс лише тоді, коли вони справді відповідають потребам людей і можуть реально використовуватися», ‒ додала Катажина Гризло. 

Опитування провела дослідницька компанія SW Research серед 812 професійно активних осіб у період із 1 до 3 жовтня 2025 р.