Польща та Україна
73 роки тому радянська влада почала депортацію кримських татар

18 травня відзначають День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Сьогодні в Україні відзначають День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, а також День боротьби за права кримськотатарського народу. 73 роки тому, 18 травня 1944 р., радянська влада та НКВС почали масову депортацію майже 200 тисяч корінних жителів Криму. Нині права кримських татар продовжує порушувати російська окупаційна влада.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ПЕТРО ПОРОШЕНКО ЗАВДАЄ УДАРУ ПО РОСІЇ ЗАЯВОЮ ЩОДО ОПЕРАЦІЇ «ВІСЛА»
77 РОКІВ ТОМУ РОЗПОЧАЛАСЯ МАСОВА ДЕПОРТАЦІЯ ПОЛЬСЬКИХ ГРОМАДЯН ВГЛИБ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ

Як зазначив під час розмови з «Польським радіо» голова кримськотатарського Меджлісу Рафат Чубаров, операція примусового виселення кримськотатарського народу 73 роки тому тривала недовго – від 18 до 20 травня 1944 р., попри це вона охопила усе корінне населення півострова.

Рафат Чубаров підкреслив, що весь народ кримських татар вивезли тоді у віддалені райони Центральної Азії. Голова Меджлісу додав, що 46 % від загальної кількості депортованих корінних жителів Криму загинули в перші роки вигнання.

Заборону на повернення до Криму для кримських татар скасували тільки наприкінці 1980-х рр. Багато з них тоді повернулися на Батьківщину.

Три роки тому, у зв’язку із захопленням Росією Криму та репресіями окупаційної влади, частина кримських татар знову змушена була покинути півострів. Серед них були лідери кримськотатарського народу: Мустафа Джемілєв і Рафат Чубаров. Нині кримськотатарський народ у Криму та за його межами буде молитися за жертв радянських депортацій.

12 листопада 2015 р. Верховна Рада України визнала депортацію з Криму у 1944 р. геноцидом кримчан і проголосила 18 травня Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Джерело: Polskie Radio dla Zagranicy

Схожі публікації
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.
Фундація «Świat na Tak» запрошує дітей та молодь польського походження, а також дітей поляків, які проживають за межами Польщі, віком від шести до 22 років до участі в XVII конкурсі «Бути поляком» (модуль А).
Лише до завтра, 11 листопада, можна милуватися мультимедійною проєкцією «Корона і держава: 1000 років королівства». Це розповідь про тисячолітню історію польської державності, висвітлена за допомогою 2D- і 3D-анімації, світла та звуку.
Через чотири роки після ухвалення Сеймом закону про відтворення західної частини площі Пілсудського Міністерство культури розпочинає роботи з відбудови Саксонського палацу, палацу Брюля та трьох історичних кам’яниць.