Світ
Європа голосно декларує зміцнення східного флангу як пріоритет

У європейських столицях розуміють необхідність озброюватися вже сьогодні.

«Стіна з дронів» та «Охоронець східного флангу» – ці два проєкти Європейської комісії отримали підтримку під час саміту ЄС у Копенгагені. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що хоча цільовим роком для посилення оборони є 2030 р., у європейських столицях розуміють необхідність озброюватися вже сьогодні.

«Програма SAFE. Вона становить 150 млрд євро. 19 держав-членів приєдналися до програми. На початку наступного року ми зможемо розподілити перші транші для спільних закупівель. Ми матимемо на це 10 місяців, тому розуміємо терміновість цього питання. Звісно, є й інші варіанти, які, безсумнівно, вимагатимуть більше часу», ‒ наголосила вона.

Основну увагу приділять насамперед східному флангу НАТО. Президент Європейської ради Антоніу Кошта не приховує, що сьогодні бракує єдності, тож акцент робили на необхідності комплексного підходу до цього питання.

«Звісно, головною загрозою для всіх сьогодні є Росія, особливо на східному фланзі. Саме тому ми ставимося до цього як до пріоритету. Ми можемо дискутувати, який термін найкраще відображає цю концепцію, але я нагадую, що коли ми визначили дев’ять головних пріоритетів оборонних можливостей у березні, серед них були системи безпілотників і боротьба з ними», ‒ наголосив політик

Учора, 1 жовтня, лідери Європейського Союзу підтримали створення «Cтіни з дронів» та «Охоронця східного флангу». Наступне засідання Європейської Ради відбудеться через три тижні, саме там мають ухвалити рішення з цього питання.

Схожі публікації
Європейський Союз розглядає можливість відновлення перевезень нафти через стратегічну Ормузьку протоку.
Минулого тижня літаки НАТО в країнах Балтії піднімалися шість разів, щоб ідентифікувати російські літаки.
Польща як єдина країна Європейського Союзу зробила з програми позик на оборону SAFE тему гострої політичної суперечки.
Прямо під носом у росіян з’явилися нові війська НАТО. У Норвегії розпочалися військові маневри під кодовою назвою Cold Response 2026.
В Угорщині ухвалили резолюцію, яка виступає проти членства України в Європейському Союзі.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС знайде спосіб надати Україні позику в 90 млрд євро, попри блокування рішення з боку Угорщини.
Прем’єр-міністр Польщі визнав, що Польща веде переговори з Францією та групою своїх найближчих європейських союзників щодо передової програми ядерного стримування.
Європейський Союз скоротив чисельність місії Росії при ЄС до 40 осіб у рамках санкційного тиску.
Баварська газета Muenchner Merkur різко оцінила позицію частини західних політиків.