Польща
У Польщі не буде розслідування щодо прапорів ОУН-УПА, які з’явилися на стадіоні

Прокуратура відмовила у відкритті розслідування щодо прапорів ОУН-УПА, які з’явилися на концерті білоруського репера на Національному стадіоні.

Слідчі не виявили ознак, що кваліфікують злочин. Речниця Окружної прокуратури Варшава-Прага, прокурорка Кароліна Старос повідомила, що до Районної прокуратури Варшава-Прага Південь надійшло вісім заяв щодо цієї події. Усі вони були долучені до зареєстрованої заяви оператора Національного стадіону. 

Прокурорка зазначила, що демонстрація червоно-чорних прапорів, які використовувалися Організацією українських націоналістів та Українською повстанською армією, під час концерту, розглядалася з точки зору публічної пропаганди фашистського або іншого тоталітарного державного устрою, а також демонстрації предметів, що містять пропаганду фашистського чи нацистського устрою. 

Вона пояснила, що зібраний доказовий матеріал не виявив, що особи, які мали прапор та інші предмети, діяли з наміром пропагувати нацистську чи фашистську ідеологію. 

На початку серпня на Національному стадіоні відбувся концерт білоруського репера Макса Коржа. Серед глядачів, зокрема, були помітні прапори ОУН-УПА, що отримало розголос, зокрема, завдяки депутату від партії «Право і справедливість» Даріушу Матецькому, який повідомив, що подає з цього приводу заяву до Окружної прокуратури у Варшаві. 

Столична поліція під час концерту затримала 109 людей за численні правопорушення та злочини, як-от володіння наркотиками, порушення тілесної недоторканності працівників охорони, володіння та внесення на стадіон піротехнічних засобів, несанкціоноване проникнення на територію масового заходу. Поліцейські оштрафували 50 людей на загальну суму близько 11,5 тис. злотих. До суду було подано 38 клопотань про покарання.

Серед 63 затриманих іноземців 14 було депортовано (12 громадян України та двох громадян Білорусі), 13 іноземців добровільно покинули Польщу (11 громадян України та двоє громадян Білорусі). Після інциденту 33 іноземців (32 громадян України та одного громадянина Білорусі) було внесено до списку іноземців, небажаних на території РП, а також до Інформаційної системи Шенгену (SIS) з метою відмови у в’їзді та перебуванні на території країн Шенгенської зони. 

джерело:
Схожі публікації
Польща є зручним місцем для життя і праці. Так принаймні вважають сотні тисяч осіб з інших країн, які саме тут знайшли роботу і можуть жити краще, ніж у себе на Батьківщині.
Іноземні студенти в Польщі вже давно відіграють важливу роль не лише в освіті, а й у економіці країни.
Міністр юстиції Польщі Вальдемар Журек заявив про запровадження в кожному прокурорському окрузі спеціалізованої районної прокуратури, яка займатиметься справами щодо мови ненависті та дезінформації в інтернеті.
У реєстрі Управління соціального страхування РП уже нараховується 1,29 млн іноземців, що означає зростання на 8 % порівняно з минулим роком.
Іноземні студенти в найбільших академічних осередках Польщі генерують доходи в кілька сотень мільйонів злотих та податкові надходження в кілька десятків мільйонів злотих.
Данія анонсує посилення депортаційної політики й запровадження автоматичного видворення засуджених іноземців.
Автори звіту, підготовленого в Економічному університеті в Катовицях, підрахували, що іноземні студенти приносять Польщі приблизно 6,8 млрд злотих на рік.
Торік у Польщі до відповідних установ надійшло 288,8 тис. заяв про реєстрацію суб’єктів одноосібної господарської діяльності. Серед них 15,1 % ‒ від іноземців або осіб із подвійним громадянством.
Видання Dziennik Gazeta Prawna повідомило, що у 2025 р. кількість заяв, поданих іноземцями, про надання польського громадянства суттєво зросла.