У більшості регіонів Росії відбулися місцеві вибори. Скрізь перемогли губернатори, призначені Кремлем, а на виборах до рад різних рівнів ‒ кандидати путінської партії «Єдина Росія».

«Країна не може існувати без влади», ‒ пояснив свій успіх лідер переможної партії, колишній прем’єр-міністр і президент Дмітрій Мєдвєдєв. 

Наприклад, із 21 обраного губернатора шестеро офіційно отримали понад 80 % голосів.

«Людям затуляють роти, відключають інтернет, що унеможливлює передачу інформації про порушення на виборах, створюють інформаційне тло, яке спотворює реальність. Вибори перетворюються на клоунаду», ‒ розповів опозиційній «Новій газеті» експерт із виборів, який, звісно, попросив зберегти свою анонімність.

Кремль повністю знищив організації, які проводили незалежний моніторинг перебігу голосування. У липні голову найбільшої з них «Голосу» засудили до п’яти років в’язниці. 

Rosjanie kochają reżim Władimira Putina. Apatyczniehttps://t.co/P6VS5KGUh9

— Rzeczpospolita (@rzeczpospolita) September 15, 2025

Колишній незалежний кандидат на пост президента на виборах 2024 р. Борис Надєждін створив «Штаб кандидатів» – організацію, яка мала допомагати незалежним кандидатам брати участь у місцевих виборах. Із 46 тис. осіб, які боролися за місця в радах різних рівнів, «Штабу» вдалося забезпечити реєстрацію лише двох. Після голосування головному експерту погрожували позбавленням російського громадянства.

«У виборах перестали брати участь випадкові люди. Там лише ті, хто попередньо отримав дозвіл», ‒ пише російський політолог Александр Кінєв. Ті, кого не погодив Кремль, були відсіяні за допомогою складного механізму подання та реєстрації кандидатів.

«Усі кандидати, яких підтримує глава держави, здобувають перевагу та перемагають ще в першому турі», ‒ пояснював прокремлівський аналітик Павло Данілін. 

Інші, однак, помічають зростання апатії і серед виборців, і серед тих, хто міг би балотуватися на місцевому рівні. «Головна проблема російських виборів – це обмеження конкуренції та створення таких умов, що ніхто поза партією влади не хоче в них брати участь», ‒ сказав експерт в інтерв’ю «Новій газеті». 

Губернатори, які брали участь у виборах, не мали реальних конкурентів, а правляча «Єдина Росія» не мала суперників.

«За нинішніх умов влада не зацікавлена в політизації виборців. Політизація – це меч із двома лезами. Якщо люди політизуються, вони можуть почати ставити питання про різні справи, соціальні та інші. Апатія – найкращий друг влади», ‒ вважає Александр Кінєв.

Наприклад, усі 46 тис. кандидатів до різних місцевих рад (не кажучи вже про губернаторів) у своїх виборчих кампаніях підтримували війну з Україною.

Попри те, що саме голосування тривало три дні, воно не викликало зацікавлення росіян. «Вибори не стали центральною подією року, ‒ підсумував аналітик Міхаїл Віноградов. ‒ Зростає побутовий дискомфорт громадян, але це не вплинуло на перебіг виборів, адже вибори не сприймаються як можливість нашкодити владі».

Самі ж органи влади подекуди переставали перейматися власними виборчими декораціями, але це також не вплинуло на офіційні результати. Наприклад, у місті Володимир, за 150 км на схід від Москви, за тиждень до виборів арештували мера за корупцію, а він був лідером списку «партії влади» на виборах до міської ради. Це жодним чином не позначилося на результатах. 

«Навіщо щось фальсифікувати, якщо ти конкуруєш лише сам із собою? Не буде жодних несподіванок. Усе планується зверху, передбачувано й під контролем», ‒ описав ситуацію в Росії політолог Константін Калачов. 

Попри це, з’явилося багато інформації саме про фальсифікації. Один із небагатьох конкурентів на губернаторських виборах, член комуністичної партії з Красноярського краю, зажадав втручання Кремля. За його словами, керівники виборчих комісій відмовляли і спостерігачам, і членам самих комісій у доступі до списків виборців. У кількох випадках до них не допустили навіть представників виборчих комісій вищого рівня. Коли ж їм урешті вдалося ознайомитися зі списками, виявилося, що є величезні розбіжності між кількістю виданих бюлетенів і кількістю підписів виборців у списках. 

«Ми просимо вибачення. Виправимо, усе зробимо як треба, і ви навіть не помітите», ‒ один із виборців записав розмову члена комісії з Липецької області, спійманого на фальсифікації результатів голосування. Так він розмовляв по телефону з головою регіональної виборчої комісії. 

Голова Центральної виборчої комісії натомість інформував лише про «незначні ексцеси», коли «хтось там утратив емоційну рівновагу».

«Машина, що забезпечує потрібні результати голосування, в Росії давно запущена в дію. Вона досить ефективно працює вже десятиліттями», ‒ пояснював анонімний експерт в інтерв’ю «Новій газеті». 

Збайдужілі виборці в цій ситуації не проявляли активності, а представники «партії влади» робили все можливе, щоб заохотити їх до голосування. Наприклад, у Татарстані вперше в Росії застосували штучний інтелект для створення виборчих відеороликів. Таким чином лідер Татарстану, який керує ним із 2010 р., з’явився на екранах у товаристві крилатого лева, а його соратники ‒ драконів і вовків. Звісно, він виграв вибори. 

Штучний інтелект дебютував на парламентських виборах роком раніше в Індії. Там масово створювали ролики за участю вже покійних, але популярних політиків.