Більше третини опитаних поляків відчувають себе старшими, ніж свідчить їхній реальний вік.
Поляки живуть дедалі довше. Проте зростає стрес, через що багато поляків відчувають себе старшими, ніж вказує їхній вік у паспорті. Результати опитування, проведеного потралом Multi.Life, свідчать, що 37 % людей визнають, що стрес відбирає у них молодість. Парадоксально, це частіше стосується молодих людей віком від 18 до 34 років.
Понад половина поляків (54 %) відчувають стрес щонайменше раз на тиждень, а 22 % – щодня. Це явище має хронічний характер і впливає на відчуття «прискореного старіння». Це помічає та підтверджує понад третина опитаних. Важливо, що на цю проблему частіше вказують молоді люди, які водночас заявляють про найвищий рівень стресу.
«Стрес впливає не лише на суб’єктивне відчуття старіння. Він прискорює біологічні та психічні процеси, підвищуючи ризик серцево-судинних захворювань, розладів сну, депресії та зниження когнітивних здібностей. Життя в хронічній напрузі відбирає енергію та відчуття контролю», – прокоментував результати опитування психіатр, доктор медичних наук Анджей Сільчук.
🧠 Ponad 37 proc. Polaków czuje się starzej przez stres.
— 300Gospodarka (@300gospodarka) September 9, 2025
👩💼 Kobiety częściej niż mężczyźni mówią o przeciążeniu obowiązkami i presji zobowiązań, silniej odczuwają też skutki nadmiaru bodźców.https://t.co/K8gs2ChsZN
Експерт підкреслив, що профілактика має охоплювати і індивідуальні, і організаційні заходи. Йдеться, зокрема, про тренування технік регуляції емоцій, гігієну сну, фізичну активність, психологічну підтримку та передбачувані робочі ритуали.
Найпоширенішими джерелами стресу є надмір обов’язків і відсутність вільного часу (48 %), інформаційне перевантаження та надлишок подразників (47 %), тиск сімейних, професійних і соціальних зобов’язань (45 %), занепокоєння щодо здоров’я (42 %). До списку також увійшли проблеми зі сном (35 %), необхідність ухвалювати багато рішень протягом короткого часу (36 %) та фінансова невизначеність (33 %).
Опитування показало відмінності між жінками та чоловіками. Жінки частіше, ніж чоловіки, вказують на перевантаження обов’язками (53 % проти 41 %) та надмірний тягар зобов’язань (50 % проти 40 %). Вони також сильніше відчувають наслідки надлишку подразників – 54 % жінок порівняно з 39 % чоловіків.
Стрес є не епізодичним досвідом, а постійним елементом повсякденного життя поляків і випливає і з особистих, і з професійних ситуацій, а також з об’єктивних реалій динамічно мінливої дійсності. Він впливає на здоров’я, самопочуття та те, як люди сприймають свій вік. Тому майбутнє залежатиме від того, чи вдасться ефективно зменшувати стрес і чи профілактика психічного здоров’я буде сприйматися так само серйозно, як фізичного.
«Ігнорування стресу реально скорочує період здорового функціонування. Тому профілактичні заходи – це інвестиція в подовження періоду якісного життя», – додав Анджей Сільчук.
Особливої уваги потребує молодше покоління. Дані Інституту психології Польської академії наук свідчать, що особи віком 18–24 роки найгірше оцінюють свій психічний добробут. Це сигнал, що потреба в системних заходах у сфері профілактики психічного здоров’я зростатиме.