Чи, попри президентське вето, вдасться затримати в Польщі близько мільйона українців, щоб уникнути хаосу в польській економіці?

Відповідь на це питання гарячково шукають і польські роботодавці, і громадяни України, які працюють у багатьох ключових секторах економіки.

25 серпня президент Кароль Навроцький відмовився підписати зміни до закону, який продовжував би на попередніх умовах право на виплату 800+ і безкоштовну медичну допомогу для громадян України. Водночас він анонсував подання власного законопроєкту, який має «забезпечити подальшу присутність громадян України в Польщі та врегулювати їхній правовий статус».

Президент обґрунтував своє рішення складною ситуацією з державними фінансами. Він наголосив, що підтримка, надана громадянам України, «хоча й була виправданою в перші місяці війни як вияв солідарності, у нинішніх реаліях стає дедалі важчою для підтримання». На його думку, подальше повне фінансування прав біженців із державного бюджету призвело б до надмірного фіскального навантаження та обмежило можливості надання підтримки польським громадянам.

Czy uda się zatrzymać Ukraińców w Polsce? https://t.co/ePcF5B81Xs

— EURACTIV.pl (@EurActivPoland) September 4, 2025

Заветований закон продовжував тимчасовий захист, наданий громадянам України на основі європейських юридичних положень щодо «мінімальних стандартів надання тимчасового захисту в разі масового припливу біженців та заходів для підтримки балансу зусиль між державами-членами». Згідно з цими нормами, захист мав діяти до 4 березня 2026 р. Законопроєкт також передбачав продовження дії правових рішень, що забезпечують громадянам України доступ до ринку праці, освіти, медичних, соціальних і сімейних виплат, проживання для вразливих груп у місцях колективного розміщення.

Рішення президента викликало різку критику. «За втрату роботи не можна карати, особливо невинних дітей. Це основи людської порядності. Соромно, що президенту її забракло», – прокоментувала в соціальних мережах міністерка праці та соціальної політики РП Агнєшка Дземянович-Бонк.

Міністерство внутрішніх справ і адміністрації РП підготувало новий законопроєкт про допомогу українцям. Заступник міністра Мацей Дущик 2 вересня повідомив, що проєкт переданий до Канцелярії голови Ради міністрів. «У проєкті є положення, які дозволять уникнути хаосу після 30 вересня», – запевнив він на платформі X.

Наступного дня міністр опублікував посилання на законопроєкт про перевірку права іноземців на сімейні виплати та продовження легального перебування громадян України в Польщі.

Делегалізація перебування та роботи українців і їхнє витіснення в тіньову економіку – це наслідки президентського вето, які лунають найчастіше. Проте експерти заспокоюють, що до драматичного сценарію не дійде, хоч попереджають, що багато роботодавців зіткнуться з серйозними труднощами.

Після оголошення вето представники польських компаній почали гарячково звертатися по допомогу до юридичних фірм, консалтингових компаній і організацій роботодавців. Підприємці запитують, що зробити, щоб перебування та працевлаштування працівників з України після 30 вересня залишалися законними – саме тоді закінчується дія чинних положень.

«Що ближче до цієї дати, то більше телефонних дзвінків. Хаос дійсно значний і немає чітких вказівок для компаній», – пояснює експертка ринку праці Надія Вінярська.

Найбільше побоювань мають невеликі компанії, які не мають власної юридичної підтримки. «Ми не знаємо, з чого почати, скільки працівників втратимо. Шукаємо допомоги в організаціях роботодавців і юридичних фірмах, але не отримуємо відповідей на всі запитання», – скаржиться представник транспортної компанії.

Юрист і менеджер компанії EY Polska Лукаш Кунда заспокоює, що після 30 вересня не варто очікувати масового відтоку українських працівників. Він пояснює, що особи зі статусом PESEL UKR зможуть легально перебувати в Польщі щонайменше до 4 березня 2027 р., відповідно до рішення Ради ЄС, ухваленого в липні цього року.

Він підкреслює, що громадяни України, які не користувалися тимчасовим захистом, запровадженим законом 2022 р., тобто ті, хто працював у Польщі до початку війни, не будуть автоматично підлягати під дію нових рішень. Щоб залишитися в Польщі, їм потрібно якнайшвидше подати заяву на тимчасове перебування та роботу, бажано до кінця вересня.

Роботодавці розмірковують, чи потрібно зараз вживати заходів, щоб утримати працівників з України на наступні півтора року. Юристи радять компаніям насамперед перевірити, яких працівників вони наймають: чи це особи, які мають тимчасовий захист, чи економічні мігранти. Лише на цій основі можна порадити подальші кроки для збереження легального перебування та роботи. Це також стосується кандидатів у процесі рекрутації.