Учора, 25 серпня, ветуючи зміни до закону про допомогу громадянам України, президент Кароль Навроцький вирішив долю багатьох українських лікарів і стоматологів.

Зміни передбачали, зокрема, збереження так званого спрощеного режиму працевлаштування лікарів і стоматологів, проти чого виступала Головна лікарська палата РП. 

Своє вчорашнє рішення президент мотивував, зокрема, тим, що виплату 800+ повинні отримувати лише ті українці, які працюють у Польщі. Однак у схвалених Сеймом 5 серпня змінах до закону про допомогу громадянам України були положення, що стосуються можливості отримання дозволу на працевлаштування лікаря чи стоматолога за спрощеною процедурою. У результаті функціонування спрощеної процедури мало бути продовжено до 4 червня 2026 р. Причиною введення таких режимів спочатку була пандемія COVID-19. Пізніше вони були збережені у зв’язку з відкритою агресією Росії проти України.

Представники лікарського самоврядування неодноразово закликали до ліквідації такої можливості, зокрема в нещодавно опублікованій заяві.

«Президія Головної лікарської ради вважає абсолютно неприйнятною наполегливість влади у збереженні так званої спрощеної процедури працевлаштування», ‒ аргументувала Головна лікарська рада, пояснюючи, що спрощені правила доступу до роботи не забезпечують належної перевірки кваліфікацій людей, які претендують на отримання роботи за фахом у Польщі.

«Саме існування та збереження таких правил ми вважаємо скандальним. Водночас влада, підтримуючи так звані спрощені процедури, бере на себе повну відповідальність за здоров’я та життя пацієнтів, які потраплять під опіку лікаря, що надає медичні послуги на підставі рішення міністра охорони здоров’я, особи, яка часто має нижчу кваліфікацію та недостатнє знання польської мови», ‒ написали лікарі, закликаючи до президентського вето. 

На думку експертів, кадрові проблеми є однією з найбільших викликів польської системи охорони здоров’я. Це підтверджує, наприклад, звіт World Index of Healthcare Innovation 2024, підготовлений Фондом досліджень рівних можливостей. За його даними, Польща оцінюється як країна з однією з найслабших систем (31 місце серед 32 країн, які аналізувалися), що впливає на доступ до фахівців.

Decyzja prezydenta @NawrockiKn o zawetowaniu nowelizacji ustawy o pomocy obywatelom Ukrainy spotkała się z wyraźnym poparciem lekarzy.
📺 #wPolsce24 | 🇵🇱 #TuJestPolska
Czytaj 👉 https://t.co/PG1Ix8CFkT pic.twitter.com/XbEUW7368o

— wPolsce24 🇵🇱 #TuJestPolska (@wPolscepl) August 25, 2025

Про те, що відставання від інших країн зростає, повідомляла у своєму звіті Організація економічного співробітництва та розвитку. Польща бореться з серйозною нестачею лікарів, медсестер і акушерок і має значну частку в дефіциті працівників охорони здоров’я в ЄС, який у 2022 р. оцінювався приблизно в 1,2 млн фахівців. Водночас попит на медичні послуги зростає, зокрема, через потреби населення, що постійно старіє. 

За даними Головної лікарської палати РП, професію лікаря в Польщі виконують 10 293 чоловіки віком понад 71 рік та 17 238 жінок у цьому ж віковому діапазоні. Для порівняння: чоловіків-лікарів віком від 41 до 45 років у Польщі 5 568, жінок – 10 909.

Скільки українських спеціалістів працюють у Польщі завдяки спрощеній процедурі? «Останнім часом у нас з’явилися 4,3 тис. лікарів, зокрема 2300 – з України. Також у нас є тисяча нових медсестер з України та 30 медичних рятувальників. Таким чином, система отримала певне навантаження, але, як добре видно, й підтримку», ‒ говорив у 2023 р. тодішній міністр охорони здоров’я Адам Недзельський.

Яка ситуація сьогодні, точно невідомо, оскільки лікарі, які працюють за згодою Міністерства охорони здоров’я (або яким відмовлено у працевлаштуванні), не фігурують у реєстрі лікарської палати.