Польща
Польща робить ставку на атом: перша АЕС до 2035 року

Польща прискорює розвиток ядерної енергетики, плануючи запустити першу АЕС до 2035 року.

Країна прагне зменшити залежність від імпорту енергії та закласти фундамент для стабільного та «зеленого» енергетичного майбутнього.

Науковий пікнік Польського радіо Ale Kosmos став нагодою поговорити про майбутнє ядерної енергетики. Науковці пояснювали відвідувачам, як працюють реактори та чому Польща потребуватиме тисячі спеціалістів у цій галузі. За словами представників ініціативи «Польський атом», у найближчі 10‒15 років країні знадобляться фахівці не лише для енергетики, але й для ядерної медицини.

Паралельно Польща робить практичні кроки до будівництва своєї першої атомної електростанції.

28 квітня 2025 р. у Варшаві підписали перехідну угоду між компанією Polskie Elektrownie Jądrowe та американським консорціумом Westinghouse-Bechtel. Церемонія відбулася за участі прем'єр-міністра Дональда Туска та міністра енергетики США Кріса Райта.

Прем’єр-міністр підкреслив, що угода стала вигіднішою для обох сторін після внесення змін у 16 ключових сферах, а співпраця Польщі та США у ядерній галузі «є кращою, ніж будь-коли». Він також наголосив, що спільні проєкти не обмежуватимуться лише великою АЕС, але й стосуватимуться розвитку малих модульних реакторів.

Американський міністр енергетики Кріс Райт підкреслив, що це партнерство матиме стратегічний характер і створить десятки тисяч робочих місць як у Польщі, так і в США. За його словами, перший реактор нового покоління у Європі буде збудований саме в Польщі, що стане початком довгострокової співпраці у галузі ядерних технологій.

За планами, у 2028 р. має відбутися заливка першого ядерного бетону, а запуск АЕС очікують у 2035 р.

На думку експертів, атомна енергетика стане ключовим елементом енергетичної незалежності Польщі та важливою складовою європейського енергетичного ринку.

На Європейському економічному конгресі у Катовицях урядовий уповноважений з питань енергетичної інфраструктури Войцех Врохна заявив, що атомна електростанція стане стабільним джерелом енергії з нульовим рівнем викидів та терміном експлуатації понад 60 років. Він підкреслив, що після початкових інвестицій країна отримає дешеву, чисту та безпечну електроенергію.

Ядерну енергетику дедалі більше розглядають як ключ до енергетичної безпеки Європи. У ЄС уже працює понад 130 реакторів, і Польща має всі шанси стати частиною цієї мережі.

Важливу роль відіграє й Україна, яка активно співпрацює з МАГАТЕ та розвиває проєкти малих модульних реакторів. У липні було підписано меморандум щодо добудови Хмельницької АЕС із дотриманням міжнародних стандартів безпеки. Також Україна отримала ліцензію від Westinghouse на виробництво власних паливних збірок, що суттєво зменшить залежність від імпорту.

Схожі публікації
10 та 24 червня відбудуться онлайн-зустрічі для молоді польського походження, яка прагне вступити до польського закладу вищої освіти на бакалаврат чи в єдину магістратуру в рамках стипендійної програми «Anders NAWA».
Прем’єр-міністр Угорщини заявив у Варшаві, що прагне відновити вплив і значення Вишеградської групи.
У червні в Гданську відбудеться міжнародний форум Recovery Ukraine Conference ‒ одна з ключових подій, присвячених відбудові України, її модернізації та інтеграції до Європейського Союзу.
Заступниця міністра сільського господарства Польщі наголосила, що переговори були складними, але змістовними.
Агенція регіонального розвитку Тернопільської області проводить конкурс малих проєктів у рамках Фонду малих проєктів за пріоритетом «Довкілля» під назвою «CrossEco: уніфіковані рішення для спільного середовища».
Розпочалася нова Освітня кампанія для молоді, яке проживає на польсько-українському прикордонні. Головним призом для 12 шкільних команд із Польщі та України, які пройдуть у фінал, стане спільна зустріч у Варшаві.
Голова Сейму Литви Юозас Олекас заявив, що Польща є ключовим партнером його країни – і в торгівлі, і в питаннях безпеки.
Портал Interia повідомив, що російський археолог Александр Бутягін був серед в’язнів, якими обмінялися Польща та Білорусь.
На Волині розпочинається новий етап пошукових робіт зі встановлення місць поховання понад 350 поляків. Про це повідомив Інститут національної пам’яті РП.