Експерти двох країн закликали до спільних дій для протидії дезінформації та збереження стратегічного партнерства.
Експертна дискусія «Польща та Україна в боротьбі з пропагандою Кремля» в Києві об’єднала дипломатів, аналітиків і журналістів, які зійшлися на думці: російська інформаційна агресія – це стратегічний інструмент, спрямований на підрив довіри, єдності та партнерства між обома державами.
Організований Посольством Польщі в Україні та Інститутом світової політики захід став майданчиком для відвертого обговорення вразливих тем – від спільної історичної спадщини до становища українських біженців у Польщі.
[🇵🇱] Chargé d’affaires a.i. @P_Lukasiewicz otworzył dyskusję „Polska i Ukraina w walce z propagandą Kremla” zorganizowaną wspólnie przez @PlinUkraine i Instytut Polityki Światowej. pic.twitter.com/iTMC9u6uZb
— PLinUkraine (@PLinUkraine) August 7, 2025
Тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пьотр Лукасевич підкреслив, що інтеграція України в ЄС і НАТО здатна стати ефективним запобіжником проти кремлівських маніпуляцій та конфліктів, вигідних Росії. Він наголосив: «Коли Польща і Україна сперечаються, то виграє Росія. Сучасна війна триває не тільки за території, але й за свідомість людей і цілих народів. Пропаганда Кремля працює на цілому континенті».
Москва десятиліттями вдосконалювала механізми інформаційного впливу, використовуючи пропаганду як зброю, нагадав головний редактор PostPravda.info Пьотр Кашувара. Він зауважив, що Росія часто діє через «агентів впливу», які спочатку транслюють цілком прийнятні ідеї, а потім різко змінюють риторику на вигідну Кремлю.
«Пропаганда – це не лише фейки в соцмережах. Це спеціальна військова операція, яку Росія проводить не лише проти України й Польщі, але й проти всього світу. Слово – це зброя, і Москва користується ним майже 80 років, маючи повний контроль над інформаційним простором», ‒ наголосив він
За словами Пьотра Кашувари, однією з головних тем для маніпуляцій у польському суспільстві стала Волинська трагедія, публікації про яку після 2014 р. зросли в тисячі разів. Це, як переконаний редактор, яскравий приклад цілеспрямованої роботи російської пропаганди.
Виконавчий директор Інституту постінформаційного суспільства Дмитро Золотухін звернув увагу на те, що Москва часто маніпулює не вигаданими, а реальними історичними подіями, переводячи обговорення в емоційну площину.
«Уся діяльність російської сторони спрямована на пошук вразливостей, що походять від необачних емоційних кроків і заяв. Це не просто дезінформація. Це заходи когнітивної війни, коли спалахи емоцій підмінюють конструктивний діалог», ‒ наголосив він.
Польща, як й інші країни ЄС, не відразу усвідомила масштабність російської загрози. Проте 2023 р. став переломним: почала спостерігатися негативна динаміка у ставленні поляків до українців, що збіглося з активізацією російських інформаційних кампаній, зазначив голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак.
Але кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський зазначив, що в Польщі є приклади успішної протидії Кремлю, зокрема активістські ініціативи українців і поляків із закриття російських консульств. Він вважає важливим синхронізувати дії обох країн у сфері інформаційної безпеки.
Завідувач відділом державної та громадської безпеки НІСД Володимир Паливода підкреслив, що Москва виділяє величезні ресурси на дискредитацію українців у Польщі, використовуючи навіть кримінальні елементи серед біженців для провокацій.
«Російські спецслужби вербують українців, аби їх викривали польські правоохоронці. Це дискредитує всю спільноту біженців і підживлює недовіру», ‒ сказав Володимир Паливода.
Підсумовуючи дискусію, Пьотр Лукасевич застеріг від надмірного та невиправданого використання поняття «дезінформація» та закликав до створення спільних польсько-українських інструментів протидії інформаційним атакам Кремля.
