Польща та Україна
Українська трудова імміграція над Віслою: нові зміни та виклики

Про трудову масову імміграцію українців до Польщі розповідає голова фонду «Наш вибір» Мирослава Керик.

Вперше від часу Польської народної республіки Польща зіткнулося з явищем масової економічної імміграції з України. Для порівняно етнічно гомогенного польського суспільства це нова ситуація, що потребує уважної дискусії та опрацювання відповідної політики. Про причини, можливості, виклики, позитивні й негативні сторони української імміграції в Польщу розповідає голова фонду «Наш вибір» Мирослава Керик.

Більшість українських іммігрантів досі сприймають еміграцію до Польщі як стратегію тимчасового додаткового заробітку. Однією із характерних рис цього процесу є постійне збільшення кількості працівників з України, що спричинено війною на сході та погіршенням економічної ситуації в країні. Упродовж останніх двох років змінилася географія приїзду українських трудових мігрантів та їхній вік. Крім того, над Віслу їде все більше висококваліфікованих працівників.

Голова фонду «Наш вибір», що займається допомогою українським іммігрантам у Польщі, Мирослава Керик говорить:

«До 2014 р. пересічним трудовим українським іммігрантом у Польщі була людина здебільшого із Західної України у віці 45–50 років і старше. Сьогодні ж основна група іммігрантів з-за східного кордону має від 18 до 45 років, все більше також людей із великих міст сходу країни, які раніше тут ніколи не були. Вони не мають у Польщі ані контактів, ані знайомств, щоб знайти роботу. Якщо вони приїжджають і у них немає роботи та додаткових коштів, то вони опиняються у досить складній ситуації, не знають, де шукати допомогу. Крім того, дуже часто ці люди користуються послугами посередників, яким платять за допомогу у виготовленні документів. Так приїзд до Польщі стає дуже дорогим».

Ще одна характерна зміна у міграційному процесі з України до Польщі – це те, що приїжджає все більше людей із вищою освітою. Однак вони все одно виконують сезонну некваліфіковану роботу, адже агентства праці рідко можуть запропонувати їм якусь іншу працю.

«Досі домінує тимчасова сезонна праця в Польщі, що пояснюється спрощеною процедурою одержання дозволу на працю, а це дає можливість працювати упродовж півроку в межах одного року. Якщо людині, яка приїжджає в Польщу, вдається знайти в міру добру роботу, вона намагається перевезти також свою сім’ю. Росте число молодих українців, котрі можуть дозволити собі купити квартиру», – звертає увагу вона.

Головними напрямками імміграції залишаються найбільші міста: Варшава і Мазовецьке воєводство, Гданськ, Вроцлав, Краків, Познань, Люблін. Однак є і певні зміни.

«Нова тенденція упродовж останніх 1–2 років – це те, що українські іммігранти приїжджають працювати також у менші міста, де є якесь підприємство і якому бракує працівників. Українські іммігранти починають приїжджати у місця, де ніколи не було українців, де вони трохи ізольовані, і це проблема, що може спричинити якісь конфлікти у цих населених пунктах», – каже голова «Нашого вибору».

Джерело: Polskie Radio dla Zagranicy

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ВИРОБНИКИ ПОЛУНИЦІ У ФРАНЦІЇ БЕЗ ПОЛЯКІВ БИ ЗБАНКРУТУВАЛИ
СКІЛЬКИ УКРАЇНЦІВ ПРАЦЮЮТЬ У ПОЛЬЩІ ТА ЯК БАГАТО ЗАРОБЛЯЮТЬ?
РОБОТА В ЧЕХІЇ ПРИВАБЛЮЄ ПОЛЯКІВ

Схожі публікації
Міжнародна організація праці ООН у своєму останньому звіті стверджує, що майже 3 млн осіб щорічно помирають через нещасні випадки та захворювання, пов’язані з виробництвом. Зокрема, 330 тис. людей гинуть унаслідок нещасних випадках на виробництві.
Навіть мільйони провакцинованих працівників можуть бути позбавлені права на отримання компенсації у випадку, якщо вони потраплять на карантин через зараження коронавірусом, інформує Tagesspiegel. Занепокоєння в Німеччині з цього приводу стає все більшим.
Упродовж 24 годин на карантин пішло близько 116 тис. поляків – це останні дані, надані Міністерством охорони здоров’я. Це означає, що поступово збувається чорний сценарій, який може мати велетенські наслідки для польської економіки і призвести до катастрофи на ринку праці.
Один із туристичних порталів обирав найвигідніші напрямки для осіб, які мріють про дистанційну роботу. До уваги брали, зокрема, вартість подорожі, ціни на місці, охорону здоров’я. На першому місці опинилися країна, до якої з Польщі можна долетіти за три години.
Найбільший виклик на цей момент у Польщі – знайти працівника логістики. Зараз працедавцям простіше знайти хорошого програміста, ніж завідувача складом чи оператора вилочного навантажувача.
Відсутність вимоги постійного проживання для роботи, спрощення формальностей у разі зміни працедавця та легший спосіб одержання Карти поляка – це лише деякі з покращень, запроваджених новелізацією Закону про іноземців, прийнятою 17 листопада Сеймом. За законопроєкт проголосували 428 депутатів, шість були проти, один утримався.
Цьогоріч польські прикордонники викрили вже понад 500 спроб перетину польсько-українського кордону із підробленими сертифікатами про вакцинацію проти COVID-19.
«За час роботи нашого уряду мінімальна зарплата зросла на 60 %», – підкреслила у дописі на порталі Albicla міністр у справах сім’ї і соціальної політики Марлена Мальонг.
У листопаді розпочнуться перші набори для безробітних віком 18–29 років, які хочуть отримати дотацію від управління праці на відкриття власного бізнесу – повідомив у четвер директор Воєводського управління праці в Ополі Мацей Кальський. На охочих чекає понад 14 млн злотих.